Розслідування воєнних злочинів: застосування голоду

Примітка редактора: цей розділ — нове доповнення до Посібника журналіста з розслідування воєнних злочинів, який ми опублікували у вересні 2023 року.

Споконвіку різні народи використовували доступ до продовольства як метод ведення війни: від стародавніх облог до сучасних блокад гуманітарної допомоги. Не тільки війна, а й інші фактори — кліматичні, економічні або міграційні — можуть впливати на продовольчу безпеку. У 2025 році 343 мільйони людей зіткнулися з гострим голодом, причому більшість з них — 65% — у нестабільних або охоплених війнами країнах. За оцінками експертів із продовольчої безпеки, на початку 2025 року з найгострішими кризами зіткнуться Судан і Південний Судан, Сектор Газа та Гаїті.

Навіть після закінчення війн, через руйнування в країнах подекуди бракує їжі. Внаслідок цього цілі родини змушені покинути свої домівки, роботу і звичне життя. Цивільне населення у випадках мінімальної продовольчої безпеки вимушене вдаватися до крайнощів: продає всі особисті речі, жебракує, недоїдає, харчується листям дерев, землею і котами.

Водночас, конфлікт і голод посилюють один одного. Тому в умовах збройного конфлікту досить складно довести навмисне моріння цивільного населення голодом.

Міжнародне гуманітарне право (МГП) широко визначає використання голодування як дії, що позбавляють цивільне населення предметів, необхідних для його виживання, тобто важливий не просто результат (цивільне населення голодує), а і його причина. Хоча моріння голодом вперше було заборонене як метод ведення війни у 1977 році, воєнним злочином його прямо назвали тільки через 20 років, у Римському Статуті Міжнародного кримінального суду. До сьогодні Суд жодного разу не кваліфікував цей воєнний злочин на практиці, тому журналістські розслідування цього питання стають іще необхіднішими.

Правовий підхід

Міжнародне гуманітарне право та експерти з питань надзвичайних ситуацій використовують термін «предмети, необхідні для виживання цивільного населення» (ПНВ) на позначення невичерпного переліку засобів та предметів, необхідних для підтримки життя людей. Свідомо позбавляючи цивільне населення таких предметів, державні органи або фактична влада використовують голодування цивільного населення в своїх інтересах. Позбавлення людей найнеобхіднішого може набувати різних форм, наприклад, навмисне знищення засобів до існування, посівів або ринків; захоплення або знищення запасів продовольства; блокування гуманітарної допомоги та/або примусове переміщення населення, що означає втрату цілими громадами своїх домівок, а отже, джерел доходу й засобів до існування. Голод також може бути наслідком нестачі чистої води, санітарії та послуг охорони здоров’я, що є величезною проблемою в конфліктних ситуаціях.

Римський статут Міжнародного кримінального суду зазначає, що «умисне використання голодування цивільного населення як методу ведення війни шляхом позбавлення його предметів, необхідних для виживання, зокрема умисне створення перешкод для надання допомоги, як це передбачено відповідно до Женевських конвенцій», є воєнним злочином у міжнародних збройних конфліктах. У 2019 році до статуту МКС внесли поправку, згідно з якою голод цивільного населення визнається методом ведення війни також у неміжнародних збройних конфліктах. Однак на сьогодні цю поправку ратифікували лише 20 зі 124 держав-членів.

Важливо зазначити, що міжнародне гуманітарне право не криміналізує застосування голоду як методу ведення війни проти комбатантів. Через це, якщо цивільні особи голодують разом із військовими, то притягнути когось до відповідальності складніше. Якщо бойові дії ідуть у міській забудові, також може бути складно довести, чи саме моріння голодом цивільного населення було метою операції. Тому збір доказів для доведення умислу стає найважливішим питанням для журналістів, які розслідують використання голодування як засобу ведення війни. Найчастіше причини голоду цивільного населення чітко не видимі, і ті, хто його спричинив, намагаються сховатися в «тумані війни». Ось чому ретельне відстеження впливу війни на цивільне населення й вивчення передумов голоду є особливо важливим під час збройних конфліктів.

Голодування в умовах сучасних конфліктів

Приклад Судану

За останнє десятиліття зафіксовані чотири випадки, коли на глобальному рівні визнали настання голоду. Три з них припадають на Судан і Південний Судан. До здобуття незалежності у 2011 році Південний Судан був частиною Судану, у якому протягом десятиліть точилися тривалі громадянські війни, що супроводжувалися голодом, який забрав життя тисяч людей. Велику роль в голодоморі суданців зіграла тодішня центральна влада.

У 2025 році, коли ми писали цей розділ, окремі регіони Судану і Південного Судану все ще намагаються подолати кризи, спричинені голодом або недоїданням.

Медичні працівники несуть помираючу 10-річну Наїмат Ахмед в ізолятор медичної клініки благодійної організації «Лікарі без кордонів» у місті Адре на сході Чаду 5 серпня 2024 року. Сім’я Ахмед втекла від війни в Судані після хвилі атак на громаду масалітів у Дарфурі: під час одного з цих нападів застрелили її бабусю та поранили старшу сестру. Разом із матір’ю та дев’ятьма братами й сестрами вона прожила останній рік у таборі для біженців. У серпні 2024 року в Північному Дарфурі оголосили голод, і гуманітарні організації попередили, що майже 222 000 суданських дітей можуть померти від нього. Фото: Фінбарр О’Рейлі, VII Foundation

Під час громадянської війни, що спалахнула у квітні 2023 року, Судан постраждав від численних актів позбавлення мільйонів суданців предметів, необхідних для виживання. Воєнізовані сили швидкої підтримки (Rapid Support Forces — RSF), які воюють зі Збройними силами Судану, здійснювали рейди, вбивали та грабували цілі міста й села по всій країні, змусивши мільйони людей тікати. Суданські військові переважно покладалися на авіацію, знищуючи нею ринки й убиваючи мирних жителів у спробах перешкодити RSF розширити свої позиції й витіснити ополченців із захоплених ними територій.

Коли гуманітарні організації втекли з Хартума — зруйнованої війною столиці Судану — і розмістилися в місті Порт-Судан на Червоному морі, вони намагалися роздавати гуманітарну допомогу. Проте їм ставало дедалі важче діставатися до людей і розподіляти вкрай необхідну допомогу. Майже 12,4 мільйона людей були змушені покинути свої домівки, а наявна допомога покривала лише частину потреб, і навіть її було важко доставити.

Крім того, уряд заперечив існування голоду й нещодавно призупинив участь в Інтегрованій класифікації фаз продовольчої безпеки (Integrated Food Security Phase Classification — IPC) — загальній глобальній шкалі для класифікації гостроти й масштабів недоїдання та відсутності продовольчої безпеки.

Сектор Газа

Наземна, повітряна та морська кампанія Ізраїлю в Газі, розпочата після атак Хамасу 7 жовтня 2023 року, є найяскравішим прикладом використання голоду як методу ведення війни та знищення всього необхідного: їжі, води та палива. Це й знищення сільськогосподарських угідь, і позбавлення людей їхнього особистого майна, і неодноразове вимушене переміщення сотень тисяч людей, — все це в той час, як 70% населення Гази страждає від відсутності доступу до чистої води. Блокування Ізраїлем поставок палива зупинило пекарні, лікарні, каналізаційні насосні станції, установки для опріснення води та насоси свердловин.

На акції протесту в Лондоні у травні 2025 року демонстранти висловлюють обурення нестачею їжі для палестинців у Газі. Фото: Shutterstock

У грудні 2023 року Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП) повідомила, що дев’ять із 10 домогосподарств на півночі Гази й два з трьох домогосподарств на півдні Гази провели щонайменше один повний день і ніч без їжі. З того часу ситуація погіршилася: моделювання даних Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН 2025 (Food and Agriculture Organization — FAO) станом на травень 2025 року вказує, що «середньостатистичний житель Гази споживає лише 1400 калорій на день — 67% від того, що потрібно людському організму для виживання» (2300 калорій) станом на травень».

Хоча Ізраїль не ратифікував Додаткові протоколи I і II до Женевських конвенцій, заборона використання голодування цивільного населення визнана частиною звичаєвого міжнародного гуманітарного права як у міжнародних, так і в неміжнародних збройних конфліктах. Сторони конфлікту не можуть «навмисно провокувати [голод цивільного населення], особливо шляхом позбавлення його джерел або запасів їжі».

У листопаді 2024 року МКС видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони Йоава Галланта за «воєнний злочин — голодування цивільного населення як метод ведення війни; та злочини проти людяності — вбивства, переслідування та інші нелюдські діяння».

Інструменти для журналістів, які розслідують голод

Складання плану розслідування

Є різні способи розповісти історію про використання голоду в війні, зокрема можна детально показати кількість загиблих від нього. Однак для такого підрахунку збір даних із територій та країн, що перебувають у стані війни, буває непростим через обмеження доступу. Це ускладнює прийняття офіційного рішення експертами з питань продовольчої безпеки та так званим Комітетом з оцінки голоду (Famine Review Committee — FRC).

Відсутність продовольчої безпеки та смертність (від голоду або пов’язаних із голодом хвороб) — це два найважливіші параметри. Однак їх дуже важко оцінити в умовах війни. Під час авіаударів і бомбардувань може бути складно відрізнити смерті, пов’язані з травмами, від смертей, спричинених голодом. Рівень гострого недоїдання, що вимірюється різними методами для дітей віком до п’яти років, є третім важливим показником. Однак визначити його теж складно, оскільки потрібна присутність спеціалістів для обстеження дитини.

Глобальний аналіз даних

Журналісти, які розслідують голод, можуть почати з картографування осередків голоду по всьому світу, використовуючи такі інструменти ВПП, як цей і цей, а також використовуючи Глобальний індекс голоду. Є випадки, коли країни опиняються на чолі списку найбільших осередків голоду, коли урядовці маніпулюють даними, а міжнародні агентства не ставлять під сумнів результати їхнього аналізу. В Ємені повстанці-хусити, які контролюють північну частину країни, намагалися змусити експертів із продовольчої безпеки класифікувати підконтрольні їм райони як такі, що стикаються з гострим голодом, щоб отримати більше міжнародної допомоги. Після незгоди експертів аналіз даних з підконтрольних хуситам районів Ємену не публікували через побоювання репресій, тому ситуація з голодом у цих районах лишилася нез’ясованою.

В інших випадках різке зростання показників недоїдання може бути пов’язане не з відсутністю продовольчої безпеки, а зі спалахом хвороби, яка спричиняє недоїдання, тому її помилково можуть прийняти за голод.

Однак цей список може вказати журналісту напрямки, де виникли конфлікти. Уже наявний голод у країні, де вирує війна, з високою ймовірністю можуть використати як зброю. Опитавши місцевих експертів із питань продовольчої безпеки журналісти зможуть правильно зрозуміти динаміку конфлікту і те, яка ситуація з харчуванням у цих країнах.

На тлі громадянської війни діти в контрольованому хуситами єменському місті Таїз несуть мішки з їжею, 2022 рік. Зображення: Shutterstock

Джерела для інтерв’ю

Для розслідування ролі воюючих сторін у голодуванні людей та отримання іншої інформації журналістам варто починати з гуманітарних організацій. Вони можуть надати інформацію про розгортання гуманітарної кризи, рівень голоду, механізми подолання, рівень недоїдання, а також про першопричини цієї біди. Вони також можуть поділитися історіями, почутими від місцевої громади, про сторони конфлікту й про те, які тактики ведення війни вони використовують, зокрема й голод.

Однак, щоб довести намір воюючих сторін використовувати голод серед цивільного населення як зброю, журналістам необхідно зібрати якомога більше свідчень із місця подій від медичних працівників, активістів, лідерів громад і тих, хто чекає на допомогу в кінці ланцюжка постачання життєво необхідної гуманітарної допомоги. Вони можуть допомогти задокументувати позбавлення необхідного харчування, надавши відео-, аудіо- та речові докази, які показують хронологію подій. Журналістам варто поговорити з колишніми солдатами або бойовиками, щоб розпитати їх про те, чи отримували вони накази морити людей голодом. Журналісти також повинні шукати в інтернеті відео- та аудіоматеріали з відкритих джерел або письмові заяви в районах, де керівники або командири займаються грабунками, убивствами, віддають накази морити людей голодом або перешкоджають доставці гуманітарної допомоги.

Інструменти для розслідування голодування

Враховуючи складність отримання даних, необхідних для оцінки смертності, недоїдання та продовольчої безпеки в певному регіоні, журналістам важко оцінити, чи певна територія страждає від нестачі продовольства чи вже почався відвертий голод.

Використання показників голоду IPC

Інтегрована класифікація фаз продовольчої безпеки (Integrated Food Security Phase Classification — IPC) — це загальна глобальна шкала для класифікації гостроти й масштабів недоїдання та відсутності продовольчої безпеки. Експерти визначають голод, використовуючи набори даних про продовольчу безпеку, харчування та смертність — якщо рівень смертності становить щонайменше дві смерті на кожні 10 000 людей, 20% домогосподарств стикаються з гострою нестачею продовольства, а 30% дітей віком до п’яти років страждають від гострого недоїдання. Такими є ознаки голоду за версією IPC.

IPC відіграє важливу роль у визначенні умов голоду та інформуванні про заходи реагування, необхідні для порятунку мільйонів життів. Зараз це основний механізм, який міжнародна спільнота використовує для аналізу даних і створення висновків щодо наявного або прогнозованого голоду в тій чи іншій країні.

П’ятиступенева система класифікації IPC охоплює понад 30 країн і класифікує продовольчу небезпеку за шкалою від одного до п’яти, де IPC 5 — це катастрофа або голод. IPC не збирає дані для визначення рівня продовольчої безпеки, але спирається на численні бази даних, зібрані міжнародними та місцевими організаціями, що працюють у країнах, які охоплює система IPC.

Коли порогові показники недоїдання, смертності та споживання продуктів харчування перевищують певний відсоток, території та країни класифікують як такі, що страждають від голоду — це спонукає Комітет із оцінки голоду, яким керує група міжнародних експертів, оцінити та підтвердити достовірність аналізу.

Якщо країну або певну територію класифікують як IPC 3 або гірше, необхідно вживати заходів. Міжнародні донори та гуманітарні організації, як правило, першими реагують на ситуацію. Однак, оскільки голодні кризи дедалі частіше охоплюють світ, реакція часто приходить запізно, тобто коли люди вже почали вмирати від голоду.

Але навіть тоді політика, втома, неефективне управління та корупція стають на заваді швидкому реагуванню на найгостріші кризи, такі як, наприклад, ситуація в Газі та Судані, де виявили голод.

Палестинська дитина в Газі тримає їжу, роздану гуманітарною організацією. Зображення:  Shutterstock

Інші ресурси

Ця серія самостійних курсів допоможе журналістам зрозуміти концепції, на яких базується IPC, а також може надати усю необхідну інформацію для того, щоб оцінити та критично використовувати матеріали IPC.

IPC-CH Dashboard — візуальне відображення загальної кількості людей, які відчувають голод або стикаються з високим рівнем гострої продовольчої небезпеки, класифікованої як криза або ще гірше.

Кластер продовольчої безпеки (Food Security Cluster — FSC): під спільним керівництвом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), кластер FSC координує заходи з продовольчої безпеки під час та після гуманітарних криз з 2011 року. FSC координує мережу партнерів, серед яких — агентства ООН, міжнародні неурядові організації (МНУО) та неурядові організації (НУО) у 29 країнах світу, з метою оперативного задоволення надзвичайних потреб у продовольстві та поліпшення засобів до існування.

Продовольча безпека та засоби до існування | Гуманітарна діяльність — база даних, опублікована Управлінням ООН з координації гуманітарних питань. Вона містить актуальні дані про потреби людей у кризових ситуаціях по всьому світу та реагування на ці потреби. Вона також надає огляд фінансової допомоги, яку надають в конкретній ситуації або в певному регіоні.

Глобальний кластер з питань харчування (Global Nutrition Cluster — GNC) — очолюваний ЮНІСЕФ кластер GNC реагує на харчові кризи, що виникають у різних регіонах, де масштаби криз настільки великі, що жодна організація чи агенція ООН не може ефективно на них реагувати поодинці. Кластер веде бази даних, які відображають реагування на продовольчі кризи в різних країнах, а також надає різні набори інструментів для підготовки до таких криз.

Стандартизоване опитування з моніторингу та оцінки допомоги й перехідного періоду (SMART) у сфері харчування, продовольчої безпеки та WASH (води, санітарії та гігієни). Опитування SMART проводять в багатьох країнах світу для оцінки стану харчування населення. Журналістам потрібно пошукати в кластері харчування опитування для відповідної держави.

Кластер логістики — перечитування протоколів засідань кластера логістики міжнародних гуманітарних операцій дає уявлення про обмеження, з якими стикаються надавачі допомоги.

ReliefWeb — вебсайт Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП) надає інформацію про гуманітарні кризи та катастрофи в усьому світі, висвітлюючи як заходи реагування, так і потреби.

Служба фінансового моніторингу (FTS) — ще одна база даних Управління ООН з координації гуманітарного реагування (УКГР). Вона надає інформацію в режимі реального часу про гуманітарні результати та потреби в усьому світі.

Гуманітарна дія — ресурс для розуміння й реагування на глобальні гуманітарні кризи, який надає інформацію про поточні надзвичайні ситуації та зусилля з гуманітарного реагування, що здійснюють в рамках УКГП.

Пошук сторонніх моніторингових компаній. ООН, донори та міжнародні НУО також покладаються на так звані сторонні моніторингові компанії, що публікують звіти за результатами нагляду за наданням допомоги. Щоб знайти компанії, які надають послуги агентствам ООН, журналісти можуть пошукати їх у відділі закупівель ООН. Кожна країна також має свої платформи для постачальників. Наприклад, у Судані це Sudanbid — майданчик, де журналісти можуть отримати інформацію про те, яка агенція над яким конкретно проектом активно працює. Журналістам корисно ідентифікувати співробітників усіх сторонніх моніторингових компаній і постачальників послуг для ООН і МНУО, а потім через соціальні медіаплатформи на кшталт LinkedIn шукати джерела, які можуть розповісти про доброчесність операції з надання допомоги.

Супутникові знімки. У Судані й Газі важливим інструментом для розкриття історій, пов’язаних з голодом, стали супутникові знімки. Reuters і Human Rights Watch (HRW) використовували супутникові знімки для вивчення різних питань, пов’язаних із голодом. В одному з таких сюжетів, присвяченому предметам, необхідним для виживання, Human Rights Watch показала, як в результаті ізраїльської атаки були знищені сільськогосподарські угіддя в секторі Газа. Агентство Reuters використало супутникові знімки, щоб показати збільшення темпів заповнення кладовищ у Дарфурі: це надало рідкісні докази зростання смертності в регіонах, охоплених голодом. Щоб дізнатися більше про супутникові знімки, прочитайте відповідний посібник GIJN.

Тематичні дослідження

Суданська серія Reuters

Агентство Reuters опублікувало серію розслідувань, які вперше показали, що до кінця 2024 року голод поширився з одного району Судану на п’ять інших областей. Звіт також прогнозує, що до травня 2025 року голод пошириться ще на п’ять районів за межами Дарфуру. Використовуючи графіку, команда Reuters показала, як голодує місцеве населення, одночасно викриваючи, як суданський уряд намагався приховати основний доказ голоду в Дарфурі — показники смертності.

Команда дата-журналістів підрахувала загиблих, записавши інтерв’ю з десятками лідерів громад у Дарфурі та використавши сотні супутникових знімків за кілька років, щоб показати, як з неба виглядає розростання кладовищ. Дослідники зосередилися на районах, яких не торкнулося насильство, тому смерті там в основному пов’язані з голодом і хворобами.

«Загалом Reuters виявив 14 місць поховань у п’яти громадах по всьому Дарфуру, які швидко розрослися за останні місяці. Площа нових могил на цих кладовищах зростала втричі швидше в першій половині 2024 року, ніж у другій половині», — пояснюють у матеріалі.

Один з експертів назвав кладовища «лакмусовими папірцями» голоду.

У рамках цієї серії публікацій Reuters з’ясувало, що центральна влада заблокувала доступ до допомоги в деяких частинах країни, зокрема в найбільш ізольованих районах гір Нуба в Південному Кордофані. Гуманітарні організації ООН, такі як ВПП і ВООЗ, не змогли дістатися до мільйонів нужденних просто тому, що ООН не може порушувати суверенітет держав. Агентства ООН повинні отримати дозвіл від міжнародно визнаного уряду Судану, який втілює суверенітет країни.

Уряд заявив гуманітарним організаціям, що «в Дарфурі немає законних потреб, тому ви не повинні там працювати, а якщо ви продовжуєте реагувати на потреби, то не очікуйте віз», — повідомив один високопоставлений представник гуманітарної організації, який попросив не називати його ім’я. Уряд не відповів на запитання Reuters для цієї серії публікацій.

Агентство Reuters записало інтерв’ю з десятками лідерів громад у Дарфурі та використало сотні супутникових знімків за кілька років, застосувавши систему класифікації голоду Міжнародного комітету з оцінки голоду (IPC). Зображення: знімок екрану, Reuters

Велика група репортерів і журналістів Reuters також опублікувала пояснювальне журналістське розслідування, щоб детальніше показати збій у глобальній системі раннього попередження про голод, особливо в контексті конфліктів і громадянських воєн.

У ньому висвітлена дилема, яка виникла в Судані: раннє попередження вимагає участі з боку центральних урядів або основних партій. Але ці уряди часом перебувають у стані війни з іншими групами в межах своїх кордонів, що створює конфлікт інтересів і підриває здатність всієї системи виявляти голод і попереджати про нього, якщо він використовується як зброя війни.

Унікальність цієї історії полягає ще й у тому, що вона оголила багато слабких місць у глобальній системі та показала відсутність швидкого реагування на голодні кризи в світі.

У матеріалі розглядають й інші слабкі місця та бар’єри, зокрема той факт, що система раннього попередження вимагає величезної кількості якісних і кількісних даних, що майже неможливо в умовах війни. Він також показав, що уряди, які є сторонами конфлікту, можуть впливати на дані, перебільшуючи голодну кризу або применшуючи її масштаби.

Журналістська робота спиралася на великі бази даних, отримані з різних джерел, зокрема від Кластерів з питань продовольства та засобів до існування, у які входять різні гуманітарні партнери, що координують заходи з продовольчої безпеки, а також із протоколів зустрічей гуманітарних організацій, які займаються логістикою, а також витоків листування. Журналісти також пройшли тренінг від IPC, щоб навчитися виявляти підозрілі моменти.

Смерть за мішок борошна

У цьому розслідуванні «борошняних убивств» CNN зібрала відео та кадри з соцмереж, щоб спростувати ізраїльську версію доставки допомоги в Газі 29 лютого 2024 року, що спричинила гибель людей. Цей інцидент, один із найсмертоносніших відтоді, як Газа зазнала нападу Ізраїлю після атаки Хамас 7 жовтня, призвів до загибелі понад 100 осіб і поранення 700, коли ізраїльська армія відкрила вогонь по людях, які поспішали отримати допомогу.

Контр-адмірал Даніель Хагарі, речник Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), заявив незабаром після цього: «Солдати не стріляли безпосередньо в палестинців, які шукали допомоги, а скоріше робили «попереджувальні постріли» в повітря». Однак CNN проаналізувала десятки відеозаписів і зібрала свідчення, які ставлять під сумнів офіційну версію військових.

Інцидент стався на тлі систематичних нападів на голодне цивільне населення в Газі. ООН зазначає, що з середини січня до кінця лютого 2024 року сталося понад 14 зафіксованих випадків «умисних обстрілів зі стрілецької та артилерійської зброї груп, які зібралися, щоб отримати терміново необхідні товари з вантажівок або повітряного десантування».

Використовуючи відео з соціальних мереж і зняті користувачами кадри, розслідувачі CNN заперечили офіційну версію ізраїльської армії про так звані «борошняні вбивства», під час яких загинули понад 100 палестинців і понад 700 отримали поранення. Знімок екрану: CNN

Голод у Газі

Два розслідування показали, що адміністрація Байдена відігравала ключову роль у забезпеченні прикриття для Ізраїлю, який продовжував морити голодом Газу.

Газета Independent дослідила «помилки, втрачені можливості й політичний вибір» адміністрації Байдена в ситуації з голодом у Газі, назвавши її «катастрофою, якій можна було запобігти». Викриття ґрунтувалося на інтерв’ю з колишніми й нинішніми американськими чиновниками та гуманітарними працівниками в Газі, а також на внутрішніх документах, зокрема 19 службових записках співробітників Агентства США з міжнародного розвитку. Інтерв’ю та документи показали, що США надавали «дипломатичне прикриття» Ізраїлю для створення умов для голоду.

У відповідь адміністрація Байдена повідомила Independent, що «Байден неодноразово звертався до ізраїльського уряду з проханням відкрити більше контрольно-пропускних пунктів для допомоги, а також вказав на тимчасове збільшення кількості вантажівок з допомогою, що в’їжджають до Гази, як доказ того, що вони називають ефективністю».

У матеріалі ProPublica, присвяченому цьому ж інциденту, йдеться про те, як два урядові органи США дійшли висновку, що Ізраїль блокує допомогу для Гази, але Державний департамент проігнорував їхні висновки. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Бюро з питань населення, біженців та міграції Державного департаменту США доповіли про свої висновки щодо ролі Ізраїлю в голодуванні в Газі тодішньому державному секретарю Ентоні Блінкену, що мало би призвести до зупинки поставки зброї адміністрацією США, зокрема зупинити виділення 830 мільйонів доларів США на таку зброю для Ізраїлю.

Представник Державного департаменту заявив ProPublica, що «США після 7 жовтня мали глибоке занепокоєння в період з приводу дій і бездіяльності Ізраїлю, які призвели до відсутності стабільного постачання необхідної гуманітарної допомоги». Прессекретар додав, що Ізраїль згодом вжив заходів, щоб сприяти розширенню гуманітарного доступу й потоку допомоги в Газу.

Примітка редактора: хоча цей розділ присвячений переважно голодуванню цивільного населення, останні тенденції збройних конфліктів також свідчать про те, що значна кількість сторін конфлікту застосовує голод як засіб жорстокого поводження з ув’язненими на окупованих територіях цивільними та військовополоненими. Численні повідомлення з місць конфліктів свідчать про навмисне позбавлення їжі та інших предметів, необхідних для виживання. Така поведінка також має велике значення для міжнародної кримінальної відповідальності, оскільки може бути кваліфікована як злочини проти людяності, катування або воєнні злочини згідно з міжнародним правом.

Директорка Ресурсного центру GIJN Ніколія Апостолу надала додаткові ресурси для цього посібника. Юридичну експертизу провів Центр міжнародного правосуддя ім.Сайруса Р. Венса.

Меггі Майкл — журналістка-розслідувачка агентства Reuters, яка робила репортажі з Єгипту для ICIJ у період з 2021 по лютий 2023 року. У неї понад 15 років досвіду висвітлення конфліктів на Близькому Сході та глибокі знання про відповідну політичну, соціальну та культурну динаміку. У 2019 році вона працювала в команді Associated Press, яка отримала багато міжнародних нагород, зокрема Пулітцерівську премію за міжнародні репортажі, премію Майкла Келлі, IRE та медаль Макгілла за мужність та новаторські розслідування корупції, катування й інших воєнних злочинів у Ємені, країні, що потерпає від тривалої громадянської війни.