Нові інструменти та поради для розслідування бомбардувань мирних жителів

У вересні 2024 року розслідування британського видання i-paper показало, що Ізраїль використав конкретну модель американської «високоточної» бомби під час ударів по школах і наметових містечках у Газі, що спричинило смерть багатьох цивільних. На сайті також представлили докази парадоксального факту: рішення союзників Ізраїлю щодо використання саме цієї бомби GBU-39, призначеної для бойових дій у міській забудові, ймовірно, призвело до зростання кількості загиблих серед мирних жителів.

Для цього розслідування журналістка Таз Алі скористалася інноваційною базою даних Open Source Munitions Portal (OSMP), яка ідентифікує та відображає залишки вибухових пристроїв у зонах конфлікту разом із описом та публікаціями про шкоду, завдану цивільному населенню.

Існують і більш детальні ресурси для репортерів, які працюють із темою боєприпасів — наприклад, CAT-UXO — база боєприпасів, що не розірвалися. Однак перевага OSMP для журналістів-розслідувачів полягає у тому, що ця база допомагає ідентифікувати озброєння за тими деталями, з якими найчастіше мають справу журналісти, а головне — постраждалі й джерела: сталевими хвостовиками боєприпасів, почорнілими дротами чи обвугленими циліндрами, які знаходять у вирвах на місці вибуху.

Munitions Portal — це проект, створений Airwars — британською некомерційною групою, що досліджує шкоду, завдану цивільним, і Armament Research Services (ARES) — консалтинговою компанією, що спеціалізується на технічній розвідці. На додаток до фотографій від НУО та інформації, яку надсилають на електронну пошту osmp@airwars.org, значна частина зображень OSMP походить із арабськомовних і україномовних сегментів соціальних мереж — спершу такі знімки збирають через пошук, а далі їх у кілька етапів верифікують експерти з боєприпасів. Початковий архів включає майже 600 зображень різних типів боєприпасів після їхнього використання в зонах активних конфліктів. Згодом проєкт планує збільшити цю кількість до тисячі, а також додати тривимірні зображення оригінальних ракет і бомб, щоб журналісти могли візуалізувати походження залишків, виявлених на землі.

Нещодавно незалежне видання Danwatch показало, що на винищувачах F-35, які завдавали повітряних ударів у секторі Газа, використовувалася данська військова техніка. При цьому у матеріалі зазначено: журналісти не змогли підтвердити участь такого літака у якійсь конкретній атаці. Довести це вдалося пізніше, у матеріалі від 1 вересня, серед іншого, завдяки інформації з OSMP та експертному аналізу ARES, який показав зв’язок Данії з використанням 2000-фунтових бомб у «безпечній зоні» Аль Мавасі в Секторі Газа 13 липня.

Репортерка Danwatch Шарлотта Аагаард розповіла GIJN: «Завдяки OSMP я отримала ключові дані для матеріалу про те, що оснащені Данією F-35 брали участь у авіаударі, який може бути визнаний воєнним злочином. За частиною боєприпасу вдалося встановити, що Армія оборони Ізраїлю використовувала дуже великі боєприпаси, які, згідно з вимогами ООН, не повинні застосовуватися в густонаселених районах».

Створення бази даних уламків смертоносного металу

В інтерв’ю GIJN керівник відділу розслідувань Airwars і співзасновник OSMP Джо Дайк розповів, що портал створили не лише для того, щоб допомогти репортерам та дослідникам зібрати докази у вигляді відпрацьованих боєприпасів для їхніх матеріалів про відповідальність сторін конфлікту, але й для просвіти журналістів у цій важкодоступній технічній сфері.

«Переважна більшість журналістів не мають змоги звернутися до експертів із боєприпасів, тому нам це і спало на думку. Звісно, стовідсоткова верифікація боєприпасів без експерта неможлива, але ми можемо підвищити обізнаність усіх журналістів у цій сфері, давши їм доступний портал, що спирається на реальні випадки, — говорить Дайк. — У цьому ми робимо акцент на доведенні відповідальності сторін і забезпеченні доступності інформації, спираючись на досвід ARES в ідентифікації відпрацьованих боєприпасів».

Він додає, що було важливо створити візуальну базу реальних даних, що демонструватиме, як боєприпаси виглядають на землі після їх застосування. «Ми, журналісти, завжди на іншому боці перископа — ми стикаємося з боєприпасами лише тоді, коли від них залишаються лише фрагменти, — зазначає він. — Ми не хочемо, щоб наш інструмент описував боєприпаси гіпотетично. Ми, наскільки це можливо, прагнемо пов’язати їх із конкретними інцидентами, особливо такими, у яких постраждало цивільне населення».

Ця «підривна шашка» часів Корейської війни, знайдена цьогоріч на палестинських
територіях, є різновидом некерованого фугасного боєприпасу. На підставі цієї знахідки
можна ставити критичні запитання щодо стратегії бомбардування та
потенційних воєнних злочинів. Зображення: знімок екрана, OSMP

Попри багаторічний досвід висвітлення конфліктів у ролі кореспондента AFP у Бейруті, Рамаллі та Єрусалимі, Дайк зрозумів: йому бракує знань, щоб відрізнити, скажімо, відпрацьовані мінометні міни від артилерійських снарядів, і що доступних ресурсів для журналістів у цій темі — обмаль.

«Якщо у вас виникло припущення, що ви бачите у соціальних мережах, скажімо, залишки ракети Hellfire, то в OSMP можна клацнути на «Hellfire» і побачити залишки Hellfire, які ми вже задокументували, — пояснює він. — У нас є 31 зображення самих лише залишків GBU-39. У більшості випадків їх було виявлено в Газі за останні кілька місяців, але також є кілька прикладів з України».

Він додає: «Зараз ми працюємо над створенням тривимірної моделі цього боєприпасу для нашої сторінки. Навівши курсор на його стабілізатор, ви зможете побачити, як він виглядає на зображеннях із зон конфлікту».

У розширених фільтрах можна вказати базові візуальні характеристики, які можуть слугувати підказками — наприклад, «основний колір» і «мова написів» (скажімо, кирилиця, китайська або цифри). Також можна здійснювати пошук за типом боєприпасу й георгафічним розташуванням.

Зображення OSMP і супровідний опис ізраїльського літака F-15 з бомбами MK84,
оснащеними комплектами наведення JDAM. Зображення: знімок екрана, OSMP.

Використання OSMP у поєднанні з Airwars

Численні успіхи в розслідуваннях вже вдалося отримати завдяки двом основним функціям Airwars: база даних про 73 000 повністю підтверджених смертей цивільних некомбатантів y результаті артилеристських та авіаударів у вісьмох конфліктах на Близькому Сході за останнє десятиліття, а також попереднє розслідування шкоди, завданої цивільним особам в масштабніших інцидентах — для цього Airwars співпрацює з великими медіаресурсами.

«Спочатку Airwars була організацією, що займалася документуванням, — пояснює Дайк. — Якщо ви — журналіст, і вам треба дізнатися, скільки мирних жителів загинуло внаслідок російських авіаударів у Сирії від дати X до дати Y, то такі дані можна отримати із нашої бази про шкоду, завдану цивільним. Але в 2020 році ми зрозуміли, що самого лише документування недостатньо. Журналісти вже багато над чим працюють, і зацікавити їх зазвичай вдається лише тими темами, у яких вже вдалося щось накопати. І тоді ми розширилися — створили відділ розслідувань. Це виглядає так: ми знаходимо теми для матеріалів і передаємо їх медіа-партнерам на ранній стадії, а ті беруть подальше розслідування на себе».

Одна з порад Дайка: у пошуках нових ідей для матеріалів переглядайте сторінку Цитування на Airwars. Ще одна порада: журналісти можуть користуватися звітами про шкоду цивільному населенню з обох джерел — OSMP і Airwars. Саме так зробила Таз Алі, поєднавши інформацію про рештки GBU-39 із OSMP із тематичним дослідженням Airwars щодо авіаудару 10 серпня, завданому по школі Аль-Табаїн у Газі, в районі Аль-Дарадж.

Airwars вдалося ідентифіквати 89 осіб, які загинули під час авіаудару. Матеріал i-paper підтверджує, що останнім часом такі бомби використовуються частіше. Про це свідчать дані OSMP, отримані від Janes — компанії, що збирає військові розвіддані з відкритих джерел.

Журналістка Danwatch Аагаард каже, що вебсайти міністерств оборони та виробників зброї, а також їхні сторінки в соцмережах також напрочуд корисні в розслідуваннях щодо боєприпасів, адже «і ті й інші люблять вихвалятися — військовими досягненнями, виграними тендерами, технічними перевагами своєї продукції».

Аагаард визнає, що в роботі над матеріалами про відповідальність за авіаудари існують свої виклики. «По-перше, треба переконатися, що відео або фотографії з відкритих джерел належним чином геолоковані та їх можна без сумніву віднести до конкретної атаки, — пояснює вона. — Інший виклик у тому, щоб дізнатися, який літак або тип літака доставив цей конкретний боєприпас. Одним зі способів ідентифікації є фотографії або відеозаписи залишків боєприпасів у поєднанні з документальними даними про те, що певний тип боєприпасів зазвичай використовується або може перевозитися певним конкретним типом літаків. Ще один спосіб — задокументувати, що під час атаки у повітрі був саме цей тип літака».

Багато боєприпасів в інструменті OSMP безпосередньо пов’язані зі звітами Airwars про інциденти із масовими жертвами серед цивільного населення. Такий звіт зазвичай містить дані про геолокацію, та джерела у соціальних мережах, які дозволяють користувачам зняти
розмиття з графічних зображень.

Поради щодо використання даних OSMP

Частина характерного крила комплекту наведення JDAM, який застосовується для керування великими бомбами та поліпшення їх наведення. Зображення: Знімок екрана, OSMP

• Знайдіть більше зображень за допомогою фільтра «Research organization» (розслідувальна організація). 

За допомогою цього фільтра журналісти можуть знайти додаткові незалежні дослідження зброї, проведені такими організаціями, як Bellingcat, яка спеціалізується на розслідуваннях за відкритими джерелами, а також багато інших зображень частин ракет і бомб на місці їх падіння чи вибуху.

Наприклад, тут можна знайти рідкісні зображення частин секретної кінетичної ракети RX9, яка не вибухає, а завдає удару смертоносними пластинами.

Спершу скористайтеся фільтром порталу, а потім перейдіть за посиланням на звіт Bellingcat.

• Ознайомтеся з розпізнавальними ознаками, на які слід звертати увагу.

Портал містить сторінки ресурсів, які показують, які частини кожного типу боєприпасів варто шукати на землі — фрагменти, які з високою ймовірністю можуть вціліти після детонації. Наприклад, там пояснюють, що на місці атаки з повітря найімовірніше можна знайти хвостовики й кріплення, за допомогою яких бомби прикріпляють до літаків.

«Ці сторінки — ілюстрований посібник з авіаційних бомб і артилерійських снарядів; з них також можна дізнатися, які частини боєприпасів мають найбільшу ймовірність витримати вибух, — пояснює Дайк. — Наприклад, якщо мова йде про мінометну міну, треба шукати її хвостовик».

• Спираючись на візуальні докази, сформулюйте питання для подальшого розслідування.

Наприклад, деякі «мегабомби» MK84 вагою 2000 фунтів оснащені комплектами JDAM, які дозволяють спрямовувати їх до цілі після викиду. Отже, якщо біля зруйнованої лікарні чи школи виявляють характерні крила від таких комплектів, виникає запитання: чи означає наявність JDAM, що саме ця будівля була мішенню?

• Шукайте підказки у пов’язаних розслідуваннях.

На порталі є бокова панель External Research (зовнішні дослідження) — там можна ознайомитись із тематично пов’язаними дослідженнями у пошуках підказок щодо сторін, відповідальних за завдання шкоди. Приклад — ця стаття CNN, що доводить використання боєприпасів зі США у цивільних районах.

• Пам’ятайте: боєприпаси можуть мати альтернативні назви.

Як зазначають аналітики порталу, журналістам варто знати, що військові та виробники зброї можуть називати ту саму бомбу або ракету по-різному. Наприклад, військово-повітряні сили США та збройні сили деяких союзних держав використовують назву «GBU-39», тоді як виробник цих боєприпасів називає їх «бомбами малого діаметру (Small Diameter Bomb — SDB)».

У липні 2024 року в Ізраїлі знайшли носову частину ракети ізраїльської протиповітряної оборони «Тамір», яку можна сплутати із наступальною ракетою, випущеною з-поза меж країни. Зображення: знімок екрана, OSMP

• Спирайтеся на примітки аналітиків для протидії дезінформації та пропагандистським заявам.

До багатьох об’єктів у OSMP додають додаткові деталі та пояснення експертів ARES, які можна використовувати для спростування помилкових тверджень і поширених хибних уявлень. Демонструючи зображення невеликого сильно спотвореного носового конуса, який знайшли в Ізраїлі в липні 2024, Дайк зазначає, що, знаючи дату внесення в базу даних OSMP, можна встановити походження боєприпасу й уникнути неправильного тлумачення ситуації на місці.

«Наприклад, якби ви зараз виявили такий об’єкт на ізраїльській території, то ймовірно, припустили б, що його випустила Хезболла, — каже Дайк. — Особисто я б подумав би, що це передня частина ракети, яка прилетіла ззовні. Такі зображення часто публікують як доказ атаки на той чи інший район. Але насправді це залишки ракети ППО, запущеної [Силами оборони Ізраїлю]».

У доданій примітці аналітика зазначено: «На цьому зображенні показано носовий конус ізраїльської ракети «земля — повітря» «Тамір». Цей компонент часто знаходять як залишок після удару ракети».

• Користуйтеся OSMP у поєднанні з краудсорсинговими інструментами мапування.

Журналісти можуть порівнювати інциденти авіаударів на віддалених територіях з результатами пошуку на краудсорсингових порталах, таких як Liveuamap (Live Universal Awareness Map), а також з експертними базами даних, такими як CAT-UXO.

• Користуйтеся примітками аналітиків для перевірки фактів.

Бібліотека OSMP може допомогти редакторам і фактчекерам перевірити початкові заяви про використану зброю, адже навіть офіційні джерела на місцях можуть легко переплутати, скажімо, танковий снаряд з артилерійським. Однак зауважте, що ідентифікація залишків OSMP також не є остаточною — експерти завжди зазначають її як «попередню» ідентифікацію. Для забезпечення прозорості у комунікації з аудиторією, журналісти повинні про це згадувати.

• Користуйтеся OSMP для ознайомлення та навчання.

Простий перегляд зображень і аналіз відпрацьованих боєприпасів можуть підготувати журналістів до роботи з новими візуальними доказами. Дайк наголошує, що журналісти не мусять бути експертами у боєприпасах, але зазначає, що розслідуючи конфлікти, репортери в ідеалі повинні користуватися такими інструментами як OSMP для базового ознайомлення з різними типами боєприпасів — наприклад, такими, як показано у візуальному каталозі нижче.

Візуальний каталог різних типів боєприпасів. Зображення: Знімок екрана, OSMP

І бібліотека OSMP, і матеріали Airwars свідчать на користь важливого принципу розслідувань, про який йшла мова і в статті GIJN щодо недоброчесності чиновників на виборах у США: не можна, щоб матеріал затримувався чи «зависав» через прагнення якнайповніше представити інформацію. Дайк пропонує інший підхід: публікуйте те, що маєте, але при цьому відверто зазначайте для аудиторії усі застереження, а з часом публікуйте оновлення й уточнення.

«Як завжди повторює наша директорка [Емілі Тріпп], ми не стверджуємо, що наш набір інформації про інцидент є остаточним, — говорить Дайк. — Якщо через кілька місяців з’являться докази, що в інциденті постраждало ще троє цивільних, або що деякі з зазначених нами загиблих були бойовиками, — ми оновимо дані. Ми також не робимо юридичних заяв і не називаємо ті чи інші дії воєнними злочинами, адже ми не юридична організація. Радше, ми документуємо та верифікуємо, а інші розслідувачі підхоплюють і продовжують цю роботу, спираючись на наші звіти як на відправну точку».

Рован Філп — старший репортер GIJN. У минулому — старший кореспондент південноафриканської газети Sunday Times. Працюючи іноземним кореспондентом, висвітлював новини, політику, корупцію та конфлікти в більш ніж двох десятках країн.