Існують потужні інструменти, з якими навіть початківці можуть зазирнути за лаштунки компаній-оболонок і вийти на слід людей, що доклали чимало зусиль для приховування активів, про які має знати громадськість.Зображення: Shutterstock

Історії

Теми

Поради щодо встановлення таємних власників компаній-оболонок

Read this article in

Пошук реальних власників підставних компаній і трастів іноді здається журналістам-розслідувачам настільки ж нездійсненним і нечітко окресленим завданням, як пошуки НЛО. Але існують потужні інструменти, з якими навіть початківці можуть вийти на слід людей, що доклали чимало зусиль для приховування активів, про які має знати громадськість.

Компанії-оболонки — це компанії, які фактично не ведуть діяльності. Зазвичай їх реєструють зі стратегічних міркувань: задля законного ухилення від сплати податків реальних компаній, а також для приховування особи та активів людей, які реально контролюють нелегітимні підприємства або підприємства, що перебувають під санкціями.

Розслідування компаній-оболонок та пошук їхніх кінцевих бенефіціарних власників (UBO — Ultimate Beneficial Ownership) є одним із напрямків роботи таких мереж, як Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) і Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP). Вони відстежують рух банківських переказів, договори про відстрочення кримінального переслідування, а також застосовують багато інших методів, опис яких зайняв би цілі книги.

Однак, під час виступу на саміті журналістики даних NICAR–2024 у США, Керрі Кехо, заступниця керівника відділу даних і досліджень ICIJ, вказала, звідки починати пошук, і дала кілька інструментів та порад, озброївшись якими практично будь-який журналіст може спробувати вистежити людину на вершині тіньової імперії — а також її закордонні активи. Кехо запропонувала учасникам почати з такого питання: які ключові слова можуть з’явитися в документах, поданих для реєстрації таких компаній-оболонок? Далі можна поекспериментувати з пошуком різноманітних варіантів цих слів у корпоративних реєстрах і базах даних. Наприклад, якщо ім’я директора чи власника Ian, чи не могли його записати як «Iain»?

Керрі Кехо, заступниця керівника відділу даних і досліджень ICIJ. Зображення: ICIJ

Керрі Кехо, заступниця керівника відділу даних і досліджень ICIJ. Зображення ICIJ

Компанії-оболонки зазвичай засекречені в своїх юрисдикціях — це можуть бути Британські Віргінські острови, Панама, Кіпр або Кайманові острови — але для їхнього створення все одно доводиться подати певні документи. Кехо також нагадала журналістам про людей, яким зазвичай платять за заповнення необхідних форм — їх ще називають реєстраційними агентами (formation agents). Їхня робота полягає у створенні компаній для заможних клієнтів у дружніх юрисдикціях; вартість послуг з реєстрації компанії у потрібній країні починається з 14 доларів США. За додаткову плату реєстраційні агенти також можуть надати клієнтам банківські рахунки, імена підставних директорів і секретарські послуги. Але вони не можуть виконати свою роботу без надання базової інформації, якої вимагають у реєстраційних формах: це офіційна адреса підприємства, реальні імена принаймні частини директорів, документи щодо напрямку діяльності.

Шукаючи іноземні активи короля близькосхідної держави у 2021 році, Кехо та її колеги виявили, що монарх таємно володів 14 розкішними будинками у Великій Британії та США через мережу підставних компаній у податкових гаванях. Яскравим підтвердженням цієї інформації стала домашня адреса таємного клієнта, вказана агентами при створенні — «королівський палац».

Кехо підкреслює: треба шукати саме кінцевого бенефіціарного власника, а не директорів чи власників, імена яких спливають на початку пошуку.

«Скажімо, ви знаходитеся в Нідерландах і доручаєте створення компанії агенту, який, працюючи десь у Гонконзі, створює для вас компанії-оболонки на Островах Кука, у Сінгапурі та інших місцях, — наводить приклад Кехо. —  Вам нададуть секретарські послуги, адресу, імена підставних керівників. Людина може бути вказана директором 100 компаній, і при цьому працювати таксистом в Азербайджані. Участь такого «керівника» виключно номінальна: йому можуть платити за це якісь невеликі гроші; це може бути чийсь родич або знайомий; врешті-решт, він може діяти під примусом. Так чи інакше, це просто підставна особа, дані якої потрібні реєстраційному агенту».

Як нещодавно пояснив в OCCRP журналіст-розслідувач Вілл Ніл, компанії-оболонки є одним із кількох методів, які застосовують, щоб приховати статки. Дізнатися про це більше можна на детальному ресурсі GIJN щодо розслідування корпорацій та їхніх власників. Серед іншого, там вказано портали доступу до річних звітів і посилання на реєстри окремих країн, від Німеччини до Гонконгу.

Ось кілька корисних порад, якими Кехо поділилася на NICAR24.

Почніть зі швидкого пошуку назви компанії чи імені особи в OpenCorporates.

OpenCorporates — це величезна відкрита база даних, що містить дані про компанії з 140 державних реєстрів. Журналісти її обожнюють.

«Перше, що я роблю, — це відкриваю цю дивовижну базу даних із можливістю пошуку — у ній перераховано понад 220 мільйонів компаній, — пояснює Кехо. —  У деяких юрисдикціях це спрацьовує, в інших — не дуже. Наприклад, ірландські компанії-оболонки краще пошукати в інших місцях. Якщо ви шукаєте багато різних компаній, тут також передбачено доступ через API».

OpenCorporates — це величезна відкрита база даних, що містить дані про компанії з понад 140 державних реєстрів. Зображення: Знімок екрана, OpenCorporates

Якщо відкриті інструменти не дають бажаного результату, розгляньте можливість платної підписки на базу даних про корпоративні ризики.

Кехо навела приклад важливої компанії-оболонки, яку не вдалося знайти у базі даних OpenCorporates, але її повний профіль одразу знайшовся на платній платформі корпоративних ризиків Sayari. Серед іншого, Sayari передбачає корисні піктограми: червоні прапорці вказують на належність до санкційних списків, а державні прапори — на країни, пов’язані з вказаними директорами.

«Це база даних, якою я постійно користуюся, — для доступу потрібна підписка, але там також є безкоштовні пробні версії, — говорить Кехо. —  Серед інших хороших платних баз даних про компанії можна зазначити Orbis і Factiva».

Поставте себе на місце мільярдерів і олігархів.

За словами Кехо, задати вектор пошуку в базах даних допомагають місця й інтереси, які тішать его олігархів і кінцевих бенефіціарних власників.

«Особливість надзвичайно багатих людей у тому, що вони дуже передбачувані. Якщо ви мільярдер, перелік ваших можливих покупок досить обмежений, — зазначає Кехо. —  Зазвичай таких людей приваблює розкішна нерухомість у Лондоні та на півдні Франції; їм потрібні великі яхти, реактивні літаки, твори мистецтва та спортивні команди».

За її словами, визначення найбагатших районів у певних юрисдикціях і подальший пошук у цих районах допомагає вийти на слід прихованих активів. Як правило, при оформленні паперів не все вдається зберегти в таємниці, тож продовжуйте пошуки.

Користуйтеся інформацією з бази даних ICIJ Offshore Leaks

Багато журналістів навіть не знають про величезну базу даних Offshore Leaks, що містить перевірену інформацію про 810 000 офшорних компаній, фондів і трастів у 200 країнах. Ця база доступна всім журналістам, де б вони не перебували, тож можна безкоштовно шукати там інформацію для підготовки матеріалу про свій регіон.

«Будь ласка, користуйтеся цією базою, — закликає Кехо. — Ми знаємо, що на підставі цих даних журналісти можуть підготувати ще багато матеріалів, і нам хочеться, щоб це сталося».

Цю базу даних ICIJ створили на основі попередніх витоків і спільних розслідувань секретних офшорних активів та їхніх прихованих власників, таких як Panama Papers, Pandora Papers, Bahamas Leaks і Paradise Papers.

«Можна просто вводити в пошуковий рядок адреси, імена людей, або назви компаній», — пояснює вона.

Журналісти також можуть фільтрувати результати пошуку за розслідуваннями великих витоків, що стосуються певних регіонів і юрисдикцій. Наприклад, пошук із фільтром Pandora Papers видасть більше даних щодо Азії, ніж Panama Papers.

Кехо застерігає: «Сама лише поява імені людини в цій базі даних не означає, що людина в чомусь винна чи пов’язана з якимись правопорушеннями. Це просто означає, що вона зареєстрована в офшорній юрисдикції». (Див. серію відеоуроків ICIJ про розширені методи пошуку в цій базі даних)

Шукайте потенційні злочинні зв’язки в архіві OCCRP з відстеження грошей.

База даних OCCRP Aleph містить дані 427 мільйонів організацій у 141 країні.

«Тут також є набори даних і записи з офіційних бюлетенів щодо осіб, які вас цікавлять, — каже Кехо. — В Європі діє добре налагоджена система бюлетенів — якщо компанію викреслюють [з реєстрів компаній], про це має бути запис у бюлетені». (Компанії з обмеженою відповідальністю, як правило, викреслюють з офіційних реєстрів через невідповідність нормативним вимогам, і їм забороняють подальшу діяльність).

Вона додає: «Aleph також містить велику кількість судових протоколів; це важливо при роботі з багатьма країнами, адже в більшості країн немає окремого інструмента для пошуку по судових протоколах на кшталт Pacer у США».

База даних Aleph OCCRP містить інформацію про 439 мільйонів державних організацій у 141 країні. Зображення: Знімок екрану, Aleph OCCRP

База даних Aleph OCCRP містить інформацію 439 мільйонів організацій у 141 країні. Зображення: Знімок екрану, Aleph OCCRP

Спробуйте різні варіанти написання і звіртеся з Google Maps.

Як приклад, Кехо взяла назву свого рідного міста в Ірландії, і зазначила, що журналістам, які шукають людей або активи в Дун Лірі (Dún Laoghaire), також варто спробувати написання на кшталт «Dún Laoire» чи «Dunleary».

«Спробуйте різні варіанти написання назв населених пунктів, і результати вас здивують, — каже вона. — Дані витоків надходять багатьма мовами; якщо ви хочете знайти адресу в Росії, немає сенсу вводити слово «вулиця» англійською. Я рекомендую зайти в Google Maps, узяти звідти потрібні слова кирилицею, і ввести їх англійський переклад у пошуковий рядок бази даних».

Ще важливіше перепробувати різні варіанти написання імен директорів, зазначених у корпоративних реєстрах. Щонайменше, можна спробувати поширені альтернативні варіанти на кшталт «Анна»–«Ганна». «Коли працюєте з кириличними іменами, пам’ятайте, що в них «i» часто перетворюється на «y», «x» — на «ks» тощо», — говорить Кехо.

Підказка: Введіть знайдену адресу директора на OpenStreetMap і перевірте, чи там справді знаходиться розкішний будинок. Якщо ж за цією адресою буде крихітний офіс або квартира, це може бути чергова підставна компанія.

Перехресний пошук знайдених даних на інших безкоштовних порталах.

Кехо пропонує ряд інших корисних безкоштовних ресурсів для пошуку прихованих транскордонних ділових зв’язків: Open Ownership, британський Реєстр закордонних організацій та Tenders Electronic Daily (TED).

«TED — чудовий ресурс щодо державних контрактів у 27 країнах ЄС, причому дані накопичено за дуже довгий період, — розповідає Кехо. — Але користуватися ним не завжди просто, адже тут намішано багато різних мов».

Підказка: Користуючись пошуком по зображеннях, пошукайте знімки, на яких олігарх чи кінцевий бенефіціарний власник, якого ви розслідуєте, сфотографований з людьми, які вказані в наборах даних і корпоративних реєстрах як директори компаній.

Спробуйте інструмент сімейних зв’язків для відстеження активів олігарха.

«Російські олігархи надзвичайно просунуті в створенні компаній-оболонок. Вони грають у хованки з журналістами ще з 1990-х років, і журналісти весь час наступають їм на п’яти», — розповідає Кехо. — Перше, що треба зробити, це перевірити, чи накладено на людину санкції».

Вона радить сайт RuPEP, на якому описано тисячі «публічних діячів» і осіб, які потрапили під санкції в Росії, Білорусі та Казахстані, а також їхніх родичів і їхні зв’язки з юридичними особами. Вона додає: «Ймовірно, ви не знайдете у таких базах багато нової інформації, але це гарне місце для початку. Тут чимало профілів олігархів, і вони детально описані», — каже Кехо. — Дізнатися про родичів важливо, адже багато активів олігархи записують саме на них».

При оформленні паперів важко зберегти все в таємниці, тож продовжуйте пошуки.

«Будьте наполегливі, — радить Кехо. — Кінцеві бенефіціарні власники дійсно довіряють реєстраційним агентам і надають їм чимало інформації. У процесі переписки вони можуть відправити агенту скан свого паспорта чи рахунку за комунальні послуги, і в такий спосіб їхні домашні адреси з’являються у базах даних і витоках інформації».


Рован Філп — старший репортер GIJN. У минулому — старший кореспондент південноафриканської газети Sunday Times. Працюючи іноземним кореспондентом, висвітлював новини, політику, корупцію та конфлікти в більш ніж двох десятках країн.

Republish this article


Material from GIJN’s website is generally available for republication under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International license. Images usually are published under a different license, so we advise you to use alternatives or contact us regarding permission. Here are our full terms for republication. You must credit the author, link to the original story, and name GIJN as the first publisher. For any queries or to send us a courtesy republication note, write to hello@gijn.org.

Читати далі

конфіденційність, приватність, безпека журналіста

Поради та інструменти

Інструментарій GIJN: спробуйте нові безкоштовні інструменти для онлайн-розслідувань

Передові й безплатні онлайн-інструменти для перевірки фактів і зображеннь, захисту від шкідливого програмного забезпечення, та підготовки інформаційних довідок на задану тему, якими ділилися з учасниками конференції NICAR 2024 року.

Путівник Ресурс

Відомості про право власності на землю: На вагу золота, але за сімома замками

У цьому посібнику наводимо посилання на державні земельні реєстри, міжнародні, регіональні та національні ресурси, а також їхні описи. GIJN допоможе вам підібратися максимально близько до записів про землеволодіння.

Путівник Ресурс

Розкриття активів

Інформація про статки, доходи та активи державних чиновників й інших політично значущих осіб може відігравати ключову роль у викритті корупції. GIJN зібрала поради, інструменти та бази даних для журналістів, що досліджують декларації, та шукають приховані активи та майно посадовців в усьому світі.