Розкриття активів

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року журналісти майже на два роки втратили можливість контролювати статки депутатів та чиновників завдяки обов’язковому щорічному декларуванню. Уже в перший день війни Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – орган, на який покладено обов’язок з контролю за доходами і способом життя високопосадовців – закрило доступ до публічної частини Реєстру декларацій, мотивуючи це необхідністю позбавити ворога змоги отримувати дані про українських службовців і політиків.

Цікаво, що буквально напередодні, 16 лютого, НАЗК оприлюднило інформацію про те, що за січень виявило ознаки злочину (за ст. 366-2 Кримінального кодексу України – декларування недостовірної інформації на суму понад 1,1 млн гривень) у 28 деклараціях публічних службовців, зокрема 8 народних депутатів та 16 депутатів місцевих рад.

Колись публічні дані про декларування були закриті й на сайті НАЗК, і на комерційному ресурсі YouControl. І хоча НАЗК зберегло технічну можливість подавати декларації навіть під час воєнного стану, нею скористалася лише невелика кількість посадовців.

Протягом двох років НАЗК не продовжувало перевірки відповідності декларацій, які почало ще до початку війни й не встигло завершити. Адміністративні протоколи про вчинені під час війни порушення агентство готове було складати також уже після припинення дії воєнного стану. За словами керівників Агентства, процес практично заблокували, і вони лише моніторять спосіб життя і шукають необґрутовані активи посадовців.

Під потужним тиском громадськості, медіа і закордонних партнерів у вересні 2023 року Верховна Рада України з другої спроби нарешті ухвалила Закон про відновлення декларування, а в жовтні його підписав Президент.

10 грудня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виконало вимоги прийнятого Верховною Радою України Закону № 3384-ІХ та знову забезпечило відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, із врахуванням заходів безпеки, визначених Законом України «Про запобігання корупції». Якщо якоїсь декларації наразі немає у цьому Реєстрі декларацію певної особи, то це означає, що щодо неї до НАЗК надійшло подання про вилучення з публічного доступу.

Посадовцям треба буде знову, як і раніше, щороку звітувати про свій майновий стан, зокрема й за пропущений період, тому вже найближчим часом у журналістів-розслідувачів різко додасться роботи.

Що ж робили українські журналісти протягом двох років, коли їх позбавили такого цінного знаряддя для контролю за владою? Наші винахідливі колеги використовували такі джерела:

1. Перевірки на основі даних, доступних до початку повномасштабного вторгнення. Так, наприклад, Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» (Рівне) публікує досьє на місцевих чиновників. Показовий приклад – очільник обласного управління Національної поліції. Перевіривши старі декларації правоохоронця та його рідних за 2020 і 2021 рік, зібравши інформацію про його попередню службу й отримавши витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вони змогли опублікувати детальну інформацію про його біографію, родину, нерухоме майно, авто і заощадження. Оскільки деякі дані викликали сумніви або здавалися суперечливими, журналісти зателефонували фігуранту свого досьє й поставили йому низку запитань, щоб отримати пояснення і скласти повну картину про місцевого поліцейського начальника. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» ще в квітні 2020 року виявили приховані активи, які «забули» в деклараціях депутати Верховної ради. Ішлося про елітні будинки, автівки і навіть нерухомість за кордоном вартістю понад 200 тисяч євро, записану на найближчих родичів. Редакція продовжували «вести» цю тему і цим заохочувати правоохоронні органи до активніших дій. Як результат, Верховний антикорупційний Суд України оголосив у розшук одного зі згаданих нардепів, якого звинувачують у недекларуванні майна на 88 мільйонів гривень, у розшук. Цей же суд закрив кримінальне провадження проти іншого нардепа, бо сплили терміни позовної давності для притягнення до кримінальної відповідальності, а третьому з фігурантів розслідування вручили обвинувальний акт, його справу скеровано до суду.
2. Актуальна інформація про результати перевірок НАЗК і/або процесуальні дії НАБУ (Національного Антикорупційного Бюро України) та САП (Спеціалізованої Антикорупційної Прокуратури), рідше інших правоохоронних органів. Так, у січні 2022 року Bihus.Info випустили матеріал про нерухомість і автівки родини заступника голови СБУ вартістю у понад мільйон доларів. Недостовірні відомості у його декларації від 2020 року виявила НАЗК, однак коли результат перевірки направили до НАБУ, там складу злочину не знайшли. Це підштовхнуло журналістів провести власну перевірку, яка підтвердила, що правоохоронець «забув» задекларувати два будинки, дві земельні ділянки та автівки. Ще приклад – у травні 2023 року НАБУ та САП повідомили про підозру народній депутатці у внесенні завідомо недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2020 рік. За даними джерел «Української правди» в антикорупційних органах, депутатка задекларувала придбану земельну ділянку у передмісті Києва, однак приховала інформацію про розташовану на ній недобудовану двоповерхову житлову будівлю вартістю майже 1,8 млн грн. Буквально за два тижні НАБУ і САП заочно повідомили про підозру у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на суму 63,7 млн грн в декларації за 2020 рік тепер уже депутатці Київської міської ради.
3. Пошук необґрунтованих активів за допомогою відкритих закордонних майнових реєстрів. Ті ж «Схеми» змогли отримати в російському реєстрі переходу прав власності на нерухоме майно офіційні записи про незадекларовані квартири на березі Чорного моря, що з 2020 року належать дружині судді апеляційного адміністративного суду. Попри вимоги закону, український суддя у своїй декларації не вказав ані кримського майна дружини, ані її російського громадянства. А ще – «забув», що його родина має нерухомість у Москві. Завдяки даним з болгарського майнового реєстру Bihus.Info виявили, що в серпні 2022-го дружина народного депутата України придбала квартиру площею 59 кв.метри та приміщення на першому поверсі площею 284 кв.м у житловому комплексі Valencia Gardens курортного містечка Несебра на березі Чорного моря. Загальна вартість цієї нерухомості може сягати до півмільйона євро. Крім цього, у жовтні того ж року дружина нардепа придбала квартиру площею 69 кв.м у ЖК «Новопечерська вежа» в Києві, а в березні 2023-го – ще й паркомісце. Ринкова вартість такої квартири після будівельників – 114 тисяч доларів, паркомісця – додаткові 30 тисяч доларів. Самого депутата зафіксували на новому авто за 7 мільйонів гривень, яке він купив під час війни. Часом допомагають іноземні колеги. Так, свіжий матеріал Cyprus Confidential Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів допоміг звернути увагу на досі невідомі статки й схеми найбагатшого українського олігарха.
4. Використання соціальних мереж, залучення активістів та викривачів. Так, згадане вище розслідування журналістів програми «Схеми» почалося після появи відео на особистій Instagram-сторінці дружини фігуранта, а також завдяки публікаціям на сторінці її дизайн-студії. Ця ж сторінка допомогла журналістам підтвердити недавні виїзди нардепа до Греції, Туреччини, Катару та ОАЕ, для яких під час воєнного стану в країні треба мати вагому причину.
5. Пошук у Єдиному державному реєстрі судових рішень (а також через його клон на YouControl) і Реєстрі досудових розслідувань, де фігурують суб’єкти декларування.

Переклад та локалізація цього посібника здійснені в партнерстві з Інститутом регіональної преси та за підтримки EU4 Independent Media.