Інформація про статки посадовців може відігравати ключову роль у викритті корупції. Зображення: Pixabay
Розкриття активів
Read this article in
Обов’язкове декларування доходів та активів для державних посадовців дуже допомагає журналістам. Будь-яка інформація про статки та їхнє походження може відігравати ключову роль у викритті корупції.
*Англомовний текст востаннє оновлювали у липні 2023 року.
Розкриття інформації про доходи та активи державними службовцями, яке зараз є обов’язковим у близько 160 країнах світу, може відігравати ключову роль у розслідуванні корупції та забезпеченні публічної підзвітності.
Офіційні декларації часто стають стартовою точкою для класичних розслідувань про грошовий слід. Однак закони про декларування мають прогалини, тому оприлюднена інформація не завжди містить усю правду.
У цьому посібнику журналісти GIJN зібрали чимало ресурсів, де можна знайти дані про активи, і підказок про те, що шукати.
Кого стосуються закони про декларування доходів?
Зазвичай закони про декларування доходів вимагають від конкретних держпосадовців розкриття їхніх фінансових та бізнесових інтересів. Цих людей зазвичай називають «політично значущими особами» (ПЗО, Politically Exposed Persons (PEPs) або ПЕПи).
Ресурс OpenSanctions пропонує безкоштовний перелік ПЕПів, де можна здійснювати пошук і який регулярно оновлюють. У цій базі даних є інформація про 190 тисяч політиків, 28 тисяч наближених до них осіб, 120 осіб, пов’язаних із тероризмом, та пʼять осіб, позначених як «шпигуни». Ще одне джерело інформації про політично значущих осіб – Wikidata, що відстежує осіб, які обіймають високі посади в усьому світі. Також можна використовувати Список російських мільярдерів 2023 року від Forbes (російською).
Які дані треба розкривати в деклараціях?
Існує міжнародний консенсус про дані, які потрібно розкривати у деклараціях. Згідно зі звітом Світового банку за 2017 рік, системи декларування майна існували у понад 160 країнах. Однак відтоді банк не оприлюднював свіжих даних, тому вичерпної інформації про існуючі системи декларування немає.
Національні закони різних країн суттєво різняться в підходах до даних, які необхідно вказувати у декларації, та періодичності звітування. Також важливо розуміти, чи ці дані відстежують і перевіряють. Тому починати однозначно треба з вивчення нюансів законодавства про декларування.
- У Великій Британії, наприклад, політики в деклараціях повинні вказувати місце роботи й заробітну платню; подарунки, привілеї та пільги; розкривати дані про землю і майно у власності; родичів, які працюють та отримують кошти з бюджету парламенту; частки в компаніях.
- У Грузії декларувати потрібно нерухомість, транспортні засоби, доходи й фінансові кошти у банках і кредитних установах як усередині країни, так і за її межами.
Де шукати національні бази даних із майновими деклараціями
Щоби з’ясувати, чи є обов’язковим декларування активів і де шукати декларації, необхідно починати з вивчення національного законодавства. Знайти потрібні ресурси допоможуть організації громадянського суспільства. Однак знайти національні бази даних із деклараціями статків на урядових сайтах може бути нелегко.
Пошук майнових декларацій на урядовому сайті не завжди дає результат. Але якщо заґуґлити “[повне ім’я і країна ПЕПа] майнова декларація”, можна отримати корисні результати, навіть якщо це лише матеріал місцевого видання, в якому згадують про базу даних із деклараціями.
Крім того, більше подробиць про зв’язки між компаніями і фізичними особами можна знайти у санкційних списках. Наприклад, США накладають санкції не лише на особу, а й на всі компанії, де вона має більшість акцій або контроль. Хоча у санкційних списках зазвичай не вказують дані про активи, поінформованість про часто складні взаємопов’язані інтереси дозволяє журналістам краще розуміти, де саме шукати статки.
Журналісти та приватні компанії створюють бази даних
Журналісти неодноразово доповнювали наявні майнові декларацій посадовців, викладаючи їх в Інтернеті з додатковою інформацією, іноді з відкритих джерел. Однак це виявилося непростим завданням, а деякі з цих даних вже неактуальні.
У Сербії KRIK, член GIJN і мережа журналістів, яка розслідує злочинність і корупцію, у грудні 2016 року почала вести базу даних про майно сербських політиків, яку описує оприлюднена на GIJN публікація. KRIK доповнює офіційну інформацію даними, скажімо, ріелторів, які оцінюють вартість нерухомості.
- Журналісти із Центру журналістських розслідувань у Сараєво (CIN) зібрали понад 2100 документів про 120 політиків у Боснії і Герцеговині. Серед них декларації, виписки із кадастрів, статутні документи компаній, якими володіють політики, обвинувальні акти, судові постанови проти них та інші офіційні документи.
- В Аргентині громадяни мають можливість ознайомитися з онлайн-базою даних зі спрощеними майновими деклараціями 800 найвищих чиновників, хоча нині вона вже не є актуальною.
Приватні джерела інформації про публічних посадових осіб також існують, але їх найчастіше використовують фінансові установи. В багатьох випадках виконується обов’язкова комплексна фінансово-юридична перевірка. Приватні слідчі мають доступ до певних матеріалів, недоступних для журналістів, наприклад, звіт про кредитну історію та реєстрація транспортних засобів.
Але доступ до цих приватних баз даних дорогий.
Творчий підхід до перевірки декларацій та пошуку активів
Очевидний перший крок у будь-якому розслідуванні — перевірка правдивості даних, вказаних у деклараціях.
Наприклад, можна почати з того, що вивчити наявні декларації та перевірити вказану вартість нерухомості або пакетів акцій. Під час такого базового розслідування може виявитися хоч і контроверсійним, але корисним також дослідження активів членів сім’ї. Класичний спосіб приховувати активи — купувати їх на ім’я іншої особи.
Особливо цінними також можуть виявитися записи реєстрів нерухомості. У них може бути вказано ціну продажу та офіційну оцінку нерухомого майна (дивіться Посібник GIJN щодо нерухомого майна). Також шукайте документи про зміни щодо об’єкту нерухомості, наприклад, дозволи на будівництво. Додаткову інформацію можна знайти у різних видах публічних реєстрів.
Значний виклик — активи, приховані за кордоном, наприклад, нерухомість. У такому випадку знов можна використовувати публічні бази даних. Ще один червоний прапорець виникає, коли обсяг задекларованих доходів і активів значно нижче рівня витрат і стиля життя. Відстеження подорожей, покупок і навіть аксесуарів типу годинників, які купує той, кого ви розслідуєте, може вивести вас на слід. Це може бути фото з відпустки з новими машинами, об’єктами нерухомості, яхтами, літаками, предметами мистецтва, годинниками або навіть з кіньми (дивіться посібник GIJN про відстеження літаків та відстеження морських суден).
Ще одним цінним джерелом інформації про активи може бути вивчення судових документів, в тому числі у справах про розлучення. Помічними можуть стати й інші урядові бази даних, наприклад, списки осіб, які отримують сільськогосподарські субсидії.
Для розуміння контексту та звуження зони пошуку варто дізнатися попереднє місце роботи — до призначення публічною посадовою особою. З’ясуйте, чи не було у нього/неї бізнесу в одно-особному чи спільному володінні. Це може бути дуже складно зробити, якщо цей бізнес був інкорпорований у інші підприємства або працював через підставні компанії (дивіться посібник GIJN «Пошук даних про корпорації та їхніх власників»).
Ресурси
Велика база даних про корпоративну власність – OpenCorporates. OpenScreening, спільний проєкт OpenSanctions, Linkurious та Open Ownership, пропонує мільйони записів із відкритих баз даних, щоб викривати приховані зв’язки між бенефіціарними власниками, політиками, підсанкційними особами і мережами компаній.
База даних Offshore Leaks, створена Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів (ICIJ), нині містить понад 810 тисяч записів про офшорні компанії, фонди і трасти з розслідувань Pandora Papers, Paradise Papers, Bahamas Leaks, Panama Papers і Offshore Leaks. У серії із трьох матеріалів є рекомендації з пошуку в цій базі даних за місцезнаходженням, мережі й метадані, а також про розслідування компаній. Наприклад, з нею вдалося з’ясувати, як колишній прем’єр-міністр Чехії купував нерухомість через офшорні компанії.
Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) створив глобальний архів даних Aleph для відстеження грошових слідів.
І нарешті – хороші результати дають традиційні й перевірені методи журналістики, як-от розмови з друзями, колегами і критиками політично значущих осіб.
Приклади з України: Декларації та війна
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року журналісти майже на два роки втратили можливість контролювати статки депутатів та чиновників завдяки обов’язковому щорічному декларуванню. Уже в перший день війни Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – орган, на який покладено обов’язок з контролю за доходами і способом життя високопосадовців – закрило доступ до публічної частини Реєстру декларацій, мотивуючи це необхідністю позбавити ворога змоги отримувати дані про українських службовців і політиків.
Цікаво, що буквально напередодні, 16 лютого, НАЗК оприлюднило інформацію про те, що за січень виявило ознаки злочину (за ст. 366-2 Кримінального кодексу України – декларування недостовірної інформації на суму понад 1,1 млн гривень) у 28 деклараціях публічних службовців, зокрема 8 народних депутатів та 16 депутатів місцевих рад.
Колись публічні дані про декларування були закриті й на сайті НАЗК, і на комерційному ресурсі YouControl. І хоча НАЗК зберегло технічну можливість подавати декларації навіть під час воєнного стану, нею скористалася лише невелика кількість посадовців.
Протягом двох років НАЗК не продовжувало перевірки відповідності декларацій, які почало ще до початку війни й не встигло завершити. Адміністративні протоколи про вчинені під час війни порушення агентство готове було складати також уже після припинення дії воєнного стану. За словами керівників Агентства, процес практично заблокували, і вони лише моніторять спосіб життя і шукають необґрутовані активи посадовців.
Під потужним тиском громадськості, медіа і закордонних партнерів у вересні 2023 року Верховна Рада України з другої спроби нарешті ухвалила Закон про відновлення декларування, а в жовтні його підписав Президент.
10 грудня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виконало вимоги прийнятого Верховною Радою України Закону № 3384-ІХ та знову забезпечило відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, із врахуванням заходів безпеки, визначених Законом України «Про запобігання корупції». Якщо якоїсь декларації наразі немає у цьому Реєстрі декларацію певної особи, то це означає, що щодо неї до НАЗК надійшло подання про вилучення з публічного доступу.
Посадовцям треба буде знову, як і раніше, щороку звітувати про свій майновий стан, зокрема й за пропущений період, тому вже найближчим часом у журналістів-розслідувачів різко додасться роботи.
Що ж робили українські журналісти протягом двох років, коли їх позбавили такого цінного знаряддя для контролю за владою? Наші винахідливі колеги використовували такі джерела:
- Перевірки на основі даних, доступних до початку повномасштабного вторгнення. Так, наприклад, Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» (Рівне) публікує досьє на місцевих чиновників. Показовий приклад – очільник обласного управління Національної поліції. Перевіривши старі декларації правоохоронця та його рідних за 2020 і 2021 рік, зібравши інформацію про його попередню службу й отримавши витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вони змогли опублікувати детальну інформацію про його біографію, родину, нерухоме майно, авто і заощадження. Оскільки деякі дані викликали сумніви або здавалися суперечливими, журналісти зателефонували фігуранту свого досьє й поставили йому низку запитань, щоб отримати пояснення і скласти повну картину про місцевого поліцейського начальника. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» ще в квітні 2020 року виявили приховані активи, які «забули» в деклараціях депутати Верховної ради. Ішлося про елітні будинки, автівки і навіть нерухомість за кордоном вартістю понад 200 тисяч євро, записану на найближчих родичів. Редакція продовжували «вести» цю тему і цим заохочувати правоохоронні органи до активніших дій. Як результат, Верховний антикорупційний Суд України оголосив у розшук одного зі згаданих нардепів, якого звинувачують у недекларуванні майна на 88 мільйонів гривень, у розшук. Цей же суд закрив кримінальне провадження проти іншого нардепа, бо сплили терміни позовної давності для притягнення до кримінальної відповідальності, а третьому з фігурантів розслідування вручили обвинувальний акт, його справу скеровано до суду.
- Актуальна інформація про результати перевірок НАЗК і/або процесуальні дії НАБУ (Національного Антикорупційного Бюро України) та САП (Спеціалізованої Антикорупційної Прокуратури), рідше інших правоохоронних органів. Так, у січні 2022 року Bihus.Info випустили матеріал про нерухомість і автівки родини заступника голови СБУ вартістю у понад мільйон доларів. Недостовірні відомості у його декларації від 2020 року виявила НАЗК, однак коли результат перевірки направили до НАБУ, там складу злочину не знайшли. Це підштовхнуло журналістів провести власну перевірку, яка підтвердила, що правоохоронець «забув» задекларувати два будинки, дві земельні ділянки та автівки. Ще приклад – у травні 2023 року НАБУ та САП повідомили про підозру народній депутатці у внесенні завідомо недостовірних відомостей до щорічної декларації за 2020 рік. За даними джерел «Української правди» в антикорупційних органах, депутатка задекларувала придбану земельну ділянку у передмісті Києва, однак приховала інформацію про розташовану на ній недобудовану двоповерхову житлову будівлю вартістю майже 1,8 млн грн. Буквально за два тижні НАБУ і САП заочно повідомили про підозру у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації на суму 63,7 млн грн в декларації за 2020 рік тепер уже депутатці Київської міської ради.
- Пошук необґрунтованих активів за допомогою відкритих закордонних майнових реєстрів. Ті ж «Схеми» змогли отримати в російському реєстрі переходу прав власності на нерухоме майно офіційні записи про незадекларовані квартири на березі Чорного моря, що з 2020 року належать дружині судді апеляційного адміністративного суду. Попри вимоги закону, український суддя у своїй декларації не вказав ані кримського майна дружини, ані її російського громадянства. А ще – «забув», що його родина має нерухомість у Москві. Завдяки даним з болгарського майнового реєстру Bihus.Info виявили, що в серпні 2022-го дружина народного депутата України придбала квартиру площею 59 кв.метри та приміщення на першому поверсі площею 284 кв.м у житловому комплексі Valencia Gardens курортного містечка Несебра на березі Чорного моря. Загальна вартість цієї нерухомості може сягати до півмільйона євро. Крім цього, у жовтні того ж року дружина нардепа придбала квартиру площею 69 кв.м у ЖК «Новопечерська вежа» в Києві, а в березні 2023-го – ще й паркомісце. Ринкова вартість такої квартири після будівельників – 114 тисяч доларів, паркомісця – додаткові 30 тисяч доларів. Самого депутата зафіксували на новому авто за 7 мільйонів гривень, яке він купив під час війни. Часом допомагають іноземні колеги. Так, свіжий матеріал Cyprus Confidential Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів допоміг звернути увагу на досі невідомі статки й схеми найбагатшого українського олігарха.
- Використання соціальних мереж, залучення активістів та викривачів. Так, згадане вище розслідування журналістів програми «Схеми» почалося після появи відео на особистій Instagram-сторінці дружини фігуранта, а також завдяки публікаціям на сторінці її дизайн-студії. Ця ж сторінка допомогла журналістам підтвердити недавні виїзди нардепа до Греції, Туреччини, Катару та ОАЕ, для яких під час воєнного стану в країні треба мати вагому причину.
- Пошук у Єдиному державному реєстрі судових рішень (а також через його клон на YouControl) і Реєстрі досудових розслідувань, де фігурують суб’єкти декларування.
Переклад та локалізація цього посібника здійснені в партнерстві з Інститутом регіональної преси та за підтримки EU4 Independent Media.
Читайте також:
Посібник журналіста з розслідування організованої злочинності
Посібник журналіста з розслідування воєнних злочинів