Автор цього розділу  Пол Раду співзасновник та керівник відділу інновацій Проєкту з дослідження організованої злочинності та корупції (OCCRP). Разом з Дрю Салліваном він заснував цю організацію у 2007 році. Він керує великими проєктами OCCRP, займається регіональним розвитком та розробляє нові стратегії та технології викриття міжнародної організованої злочинності та корупції.

Більшість злочинців, які фігурують у моїх розслідуваннях останні два десятиліття, могли б бути найкращими підприємцями світу. Вони мали все необхідне: винахідливість, креативність, швидке мислення, мотивацію, здатність налагоджувати зв’язки та керувати, а також очевидне, хоча й дивне, тяжіння до ризику. Багато з них могли б працювати у світі законного бізнесу на тому ж рівні, що й Ілон Маск, проте обрали злочинність і завдяки своїм навичкам стали найнебезпечнішими та найтоксичнішими людьми планети.

Вони мислять масштабно, а їхні бізнес-плани прості: «більше жертв — більше грошей». Їхнє життя полегшує той факт, що більшість злочинців найвищого ешелону безкарно діють на континентальному, а то й глобальному, рівні. У них немає природних ворогів, оскільки правоохоронні органи, як правило, обмежені національними кордонами та національними інтересами.

Частина перша: Як це працює

Фінансові схеми злочинів

Через труднощі, пов’язані з міжнародними кримінальними організаціями, боротьбою з організованою злочинністю здебільшого займаються журналісти й активісти, які працюють в інтересах суспільства незалежно від кордонів. Однак редакцій, які готові протистояти одній із найпотужніших загроз на планеті, небагато, і зазвичай в них недостатньо ресурсів. Хороша новина полягає в тому, що завдяки транскордонній співпраці журналісти-розслідувачі зрозуміли: злочинність з багатьох поглядів є розтиражованою моделлю, що має типові риси й закономірності, які полегшують її виявлення та викриття. Інакше кажучи, якщо злочинна схема працює в певних країні чи регіоні, то цю ж злочинну модель перенесуть в інші частини світу. Щоб ефективно відстежувати гроші й перешкоджати злочинцям спокійно вести свій бізнес, необхідно розуміти злочинну схему та її елементи.

Ми повинні розуміти свого супротивника, щоб ефективно розслідувати та розкривати його незаконну діяльність. Для початку варто проаналізувати деякі з основних знарядь, за допомогою яких злочинці крадуть, приховують та інвестують гроші. Далі, у другій частині, ми розглянемо деякі з наших найкращих інструментів та ідей для розслідування та викриття злочинних схем.

Злочинці — як початківці, так і досвідчені — використовують регіональну та глобальну інфраструктуру, яку постійно розбудовують та підтримують ті, кого ми в Проєкті з дослідження організованої злочинності та корупції (OCCRP) узагальнено називаємо «індустрією злочинних послуг». Ця інфраструктура включає безліч юристів, банкірів, бухгалтерів, посередників зі створення компаній, хакерів, компаній з управління репутацією та багатьох інших, які заробляють на тому, що сприяють злочинності та допомагають злочинцям інвестувати нечесно здобуті гроші. Які ж основні ознаки злочинів, пов’язаних із фінансами?

Компанії офшорного типу

Про офшорну фінансову індустрію й таємничі компанії, які дозволяють злочинцям непомітно красти та переміщувати великі суми грошей між різними юрисдикціями, написано багато. Увагу до цієї незаконної індустрії відмивання грошей привернули такі проєкти, як Offshore Crime, Inc., Panama Papers та інші, а подальші великі спільні проєкти, такі як OpenLux від OCCRP, продемонстрували, що чимало країн, як от Люксембург, забезпечують або забезпечували не менший рівень секретності, ніж традиційніші офшорні зони. Ключем до розслідування діяльності організованої злочинності та корупції на високому рівні є розуміння того, як злочинці структурують свій бізнес, та виявлення помилок, яких вони припускаються або змушені були припуститися.

Довірені особи

Для того, щоб офшорні компанії могли забезпечити необхідний рівень таємності операцій, організована злочинність повинна ховатися за підставними особами (примітка редактора: їх також називають «довіреними особами» або «проксі» від англ. proxies). Під час наших розслідувань в OCCRP було визначено три основні типи довірених осіб: ті, що не усвідомлюють своєї ролі; ті, що усвідомлюють її частково; та повністю свідомі довірені особи-співучасники.

Довірені особи, які не усвідомлюють своєї ролі — це люди, особисті дані яких викрали (іноді внаслідок масштабного витоку або викрадення інформації в інтернет-провайдерів), та які не підозрюють, що їхнє ім’я використовують для створення компанії чи відкриття банківського рахунку. Довірені особи, що усвідомлюють свою роль частково, надають свої документи в обмін на невеликі суми грошей, але не знають про справжні масштаби злочинного бізнесу чи операцій, пов’язаних з їхнім іменем. Співучасники, як випливає з назви, отримують частину прибутку та повністю розуміють злочинні схеми, у яких вони беруть участь. Розуміння типу довіреної особи у злочинній схемі дозволяє визначити, яких кроків має вжити журналіст-розслідувач для її розкриття.

Пошук в інтернеті. Зображення: Джефферсон Сантос на Unsplash

Банки

Попри появу у фінансовому секторі таких інноваційних продуктів, як криптовалюти, банки залишаються важливою складовою світових фінансових систем. Вони є природною мішенню для організованих злочинних угруповань, які намагаються проникнути в банківський сектор та використати його різними способами. Як і у випадку з довіреними особами, деякі банки є свідомими співучасниками злочинних схем, інші — не усвідомлюють цього, а решта, мабуть, не готові чи не бажають зупинити рух злочинних коштів, що проходять через їхні рахунки.

Банківська система складається з безлічі малих, середніх і великих банків та їхніх філій. Важливо зазначити, що невеликі банки можуть приєднатися до глобальної фінансової системи, лише якщо вони відкриють у великих банках так звані кореспондентські банківські рахунки — це забезпечує доступ до банківських переказів по всьому світу. Багато малих і навіть середніх банків, які ми досліджували, повністю або частково належали чи керувалися злочинцями, але для надсилання та отримання великих сум брудних грошей вони все одно покладалися на найбільші банки світу. Кмітливі злочинці давно зрозуміли: точно як правоохоронні органи часто стикаються з обмеженнями юрисдикцій, так і співпрацю між банками значно ускладнено, а системи фінансового комплаєнсу спрямовані на виявлення лише поодиноких підозрілих операцій або максимум невеличких серій. У розслідуванні FinCENFiles чітко показано, як банки можуть прогледіти відмивання грошей у великих обсягах. Злочинці розбивали великі суми грошей між численними банками та банківськими рахунками, щоб жоден банк не бачив повної картини і масштабу операцій з відмивання грошей.

Фальшиві контракти та рахунки-фактури

Для організації поширених схем відмивання грошей злочинці використовують підроблені документи, фальшиві контракти й рахунки-фактури, які супроводжують банківську операцію для підтвердження її правомірності. Ці фіктивні рахунки-фактури нібито засвідчують, що вантаж, скажімо, персональних комп’ютерів було продано офшорною компанією А офшорній компанії Б. Але насправді ніякої реальної передачі не відбулося, хоча гроші між банківськими рахунками перемістилися. Ця незаконна практика називається відмиванням грошей з використанням торгівлі, і вона становить найбільшу частку цього виду фінансових злочинів у всьому світі. Очевидно, що працівник відділу банківського комплаєнсу не може перевірити вміст кожного транспортного контейнера, пов’язаного з фінансовою операцією, а організована злочинність саме на це й розраховує.

В інших випадках до банківських операцій додають фальшиві документи на підтвердження фіктивних кредитів або послуг.

Таємниця ефективного відмивання грошей полягає в тому, що злочинним групам та корумпованим політикам пропонують ці чотири складові як цілісний пакет. Індустрія злочинних послуг навіть видає посібники з шахрайства — набори інструкцій про те, як розгортати компанії, банківські рахунки, мережу довірених осіб та підроблені рахунки-фактури, не спричиняючи перевірок з боку банківських регуляторів або правоохоронних органів. Нижче наведено приклад порад клієнтам із такого посібника з відмивання грошей, що його пропонував банк у Латвії, викритий журналістами OCCRP:

«Умови поставки, зазначені в контракті або рахунку-фактурі, повинні бути реалістичними: коли ви вказуєте товари, продумайте, як їх «відвантажать» (вага та об’єм вантажу, адреса заводу-виробника, вид транспорту: автомобільний, залізничний або морський). У разі «відвантаження» товарів дуже великого об’єму або розміру, вкажіть фабрику поблизу залізниці чи порту».

У проєкті OCCRP ми називаємо такі готові системи відмивання грошей «пральнями» (примітка редактора: їх іноді називають ще «ландроматами» від англ. laundromats). Вони діють як універсальні фінансові інструменти та зазвичай створюються банком або іншою фінансовою компанією, щоб допомагати клієнтам відмивати незаконні доходи, приховувати право власності на активи, розкрадати кошти компаній, ухилятися від податків та валютних обмежень або переказувати гроші в офшори. OCCRP запровадив цей термін у 2014 році у своєму розслідуванні «Російська пральня».

Пральня — це фінансовий еквівалент мережевого браузера TOR, який забезпечує користувачам повну анонімність в Інтернеті. Як і TOR, пральні дозволяють людям розподіляти відмиті гроші між різними банками так, щоб зберігати їх у таємниці, оскільки жодна установа не бачить повної картини того, що відбувається.

Пральні складаються з розкиданих по всьому світу компаній, які зовні не пов’язані, але насправді контролюються однією стороною, зазвичай — банком. Процес відмивання починається, коли клієнт переказує гроші на вузол у мережі, часто з використанням фальшивих документів, які підтверджують покупку чи продаж товару або послуги. Далі гроші розподіляються на інші вузли з фальшивими документами наступного рівня. Згодом гроші відправляють в офшорну компанію або в інше місце за вибором клієнта (мінус комісія для операторів пральні). Через запаморочливу кількість операцій інформація щодо права власності та походження грошей губиться, і навіть для правоохоронних органів відстежити їх практично неможливо. (Щоб дізнатися більше про те, як це працює, дивіться збірник OCCRP Пральня: питання й відповіді).

Яскравий приклад того, як пральні можуть уникати перевірок з боку деяких найбільших світових банків, наведено у злитому внутрішньому документі Deutsche Bank з детальним описом того, як банку не вдалося виявити російську пральню, що використовувала його глобальну фінансову інфраструктуру.

Слайд з внутрішніх документів Deutsche Bank, злитих проєкту OCCRP, описує, як банк був несвідомим співучасником масштабної російської схеми з відмивання грошей. Зображення: знімок екрана

Приклади розслідувань

Є багато прикладів того, як організована злочинність маніпулює світовою фінансовою системою у власних цілях. Хоча у трьох наведених нижче прикладах фігурують три різні географічні регіони, в них повторюється однакова схема, яка включає всі або частину елементів російської пральні, про яку йшлося вище.

Азербайджанська пральня та іранський антисанкційний «економічний джихад»

Азербайджанська пральня в першу чергу дозволяла бакинськім елітам підкуповувати європейських політиків та виводити з країни сотні мільйонів. Але проєкт OCCRP виявив, що завдяки допомозі організованої злочинної групи на чолі з Резою Заррабом, ірано-турецьким злочинцем, наближеним до президента Туреччини Реджепа Ердоґана, Іран також використовував цей механізм відмивання грошей, щоб обійти санкції США та Європи. Проведене Заррабом відмивання грошей мало всі перелічені вище класичні елементи й переросло у геополітичний скандал між Туреччиною, США та Іраном, що демонструє, як організована злочинність процвітає в часи неспокою та може використовувати політичні розбіжності.

Пральня «Трійка»

Пральня «Трійка» базувалася на складній фінансовій системі, яка дозволяла російським олігархам та політикам з найвищих ешелонів влади таємно інвестувати свої нечесно нажиті мільйони, ухилятися від сплати податків, отримувати акції державних підприємств, купувати нерухомість в Росії та за її межами тощо. Пральню «Трійка» створили, щоб приховати імена людей, які стоять за цими операціями, а виявив її OCCRP з партнерами завдяки уважному аналізу даних та ретельному розслідуванню. Це розслідування було реалізовано на матеріалах одного з найбільших зливів банківської інформації про близько 1,3 мільйона операцій 238 тисяч компаній. Щоб переглянути відео з поясненням схеми, натисніть тут.

Викриття «Трійки» відбулося завдяки роботі з даними про велику кількість банківських операцій. Щоб розпізнати та виокремити операції, пов’язані з тим, що ми пізніше назвали пральнею «Трійка», нам довелося шукати закономірності. Ми шукали помилки та нечисті зв’язки, щоб визначити, хто був організатором, а хто — користувачами системи. Завдяки ретельному аналізу даних ми нарешті з’ясували, що банкіри, які побудували цю систему, зробили невелику, але фатальну помилку: для здійснення платежів агентам, які створювали десятки інших офшорних компаній, що були учасниками транзакцій на мільярди доларів, вони постійно використовували лише три офшорні компанії. Ці платежі всього на сотні доларів кожен, звісно, загубилися серед мільйонів набагато більш масштабних операцій, тому, щоб визначити, що вони були частиною більшої схеми, нам довелося знайти та відстежити їх. Після виявлення цієї спільної нитки ми змогли побачити всю пральню «Трійка».

Банда Riviera Maya Gang

Банда Riviera Maya Gang (RMG) була безжальною та жорстокою транскордонною організацією, і ця справа яскраво демонструє, як організована злочинність розростається та проникає в різні бізнеси. У даному разі злочинці починали в Європі як скімери (skimmers) — люди, які встановлюють на банкомати незаконні пристрої або програмне забезпечення й таким чином викрадають номери дебетових та кредитних карток. Вони подолали континенти, щоб об’єднати зусилля з мексиканським банком та встановили понад сотню банкоматів у районі Рив’єра Майя, туристичній зоні між Канкуном і Тулумом на півдні Мексики, таким чином незаконно заробляючи понад 200 мільйонів доларів на рік. Банда RMG використовувала фальшиві документи, підроблені паспорти й довірених осіб не лише для свого бізнесу, але й для захисту втікачів від правосуддя і нелегальної контрабанди людей із Мексики до Сполучених Штатів.

Частина друга. Як це розплутати

Поради й інструменти

Як видно з наведених вище прикладів, організовані злочинні групи можуть бути досить досвідченими, коли крадуть, ховають та інвестують свої гроші. Але єдине, чого вони не можуть контролювати — це час. З кожним днем журналісти, активісти та інші розслідувачі набувають дедалі більше досвіду міжнародних розслідувань, тоді як уряди усього світу впроваджують дедалі більше правил щодо прозорості, власників компаній та майна.

Банківські виписки й протоколи судових засідань

Під час розслідування схем фінансування організованої злочинності найціннішими є банківські виписки, але, оскільки це конфіденційні й приватні документи, отримати їх важко. Щоб здобути потрібні довідки, журналісти не завжди можуть розраховувати на зливи інформації або на викривачів у банках і фінансових регуляторах. Однак існує й інший спосіб отримати банківські довідки. Такі документи часто фігурують у кримінальних судових справах за участі організованої злочинності або навіть у господарських та цивільних судових справах. Усе залежить від юрисдикції, але потужним джерелом банківських довідок з усього світу є США – вони стають загальнодоступними через службу публічного доступу до електронних протоколів судових засідань (PACER).

Наприклад, проєкт OCCRP отримав сотні тисяч банківських виписок через PACER та запити до американських судів згідно із законом про доступ до інформації, надіслані після того, як ця країна порушила судову справу проти Рези Зарраба, ключового учасника азербайджанської пральні. Раніше ми отримували подібні виписки від судів в інших частинах світу. Правоохоронні органи часто вимагають ці банківські виписки цілими стосами, а це просто знахідка для журналістів-розслідувачів, які теж можуть ними скористатися.

Відмивання грошей. Ілюстрація: Енн Кірнан для GIJN

Зазирнути за лаштунки банківської таємниці можна також через злиті з фінансових установ звіти про підозрілу діяльність (SAR, suspicious activity reports) – такі було отримано в процесі розслідування FinCENFiles. Якість та кількість зливів буде лише зростати, а якщо використовувати їх у поєднанні з судовими виписками, вони можуть бути надзвичайно цінними як для журналістів-розслідувачів, так і для громадськості, якій вони служать.

Для розслідувачів також дуже корисними є протоколи судових засідань, зокрема протоколи господарських судових процесів між двома злочинними сторонами, оскільки, як і у справах про розлучення, тут злочинцям доводиться прати свій брудний одяг публічно.

Реєстри нерухомого майна

Злочинці люблять володіти речами, але на відміну від обов’язкових для багатьох розкішних автомобілів, годинників та інших блискучих предметів, свої неправомірно здобуті прибутки представники організованої злочинності часто інвестують в нерухомість, як-от розкішні особняки або безкраї землі сільськогосподарського призначення чи лісові угіддя. Щоб розплутати схеми інвестицій та масштаби відмивання грошей організованою злочинністю, журналістам-розслідувачам слід приділяти більшу увагу документам про право власності. У більшості країн документи про право власності на нерухоме майно є публічними, вони вказують поточного власника, попередніх власників, а також деякі фінансові деталі, зокрема, суму придбання та розмір податків.

Документи компаній

Національні та міжнародні реєстри компаній містять не лише інформацію про акціонерів і членів правління, але в багатьох випадках також і фінансові дані компанії. Подеколи у цих реєстрах також оприлюднюють банківські операції, відомості про права власності та навіть детальну інформацію або дані про бенефіціарних власників офшорних компаній, які можуть бути акціонерами. Досить часто інформацію про бенефіціарного власника ми отримуємо через реєстри компаній або прав власності в тих місцях, де ці компанії інвестують свої незаконні кошти. Крім того, слід мати на увазі, що не всю інформацію оцифровано й індексовано в базах даних, тому візит або телефонний дзвінок до реєстру можуть допомогти отримати набагато більше даних, ніж доступні в інтернеті.

Визначення бенефіціарних власників банків є важливим етапом у викритті відмивання грошей на високому рівні. Сприймайте банки як будь-які інші комерційні компанії та намагайтеся з’ясувати, хто ними володіє. Це особливо важливо для новостворених малих та середніх банків.

Бази даних імпорту та експорту

Щоб відстежувати імпортні та експортні операції, ми часто використовуємо такі бази даних, як ImportGenius або Panjiva. Це дорогі бази даних (завантаження даних про імпортні операції однієї компанії в США за один рік з ImportGenius коштує 199 доларів), але вони можуть бути корисними для виявлення фактів відмивання грошей у торгівлі та задіяних у цьому компаній. Ми використовували ці бази даних, щоб підтвердити, що пов’язані з пральнями компанії брали участь в інших фальшивих комерційних операціях. Слід зазначити, що у багатьох країнах інформація щодо щорічних імпортно-експортних операцій доступна завдяки національним законам про доступ до інформації, а сайт ООН United Nations Comtrade пропонує корисні дані про глобальну торгівлю, які дозволяють відстежити імпортно-експортні схеми.

Алеф (Aleph)

В OCCRP ми створили глобальний архів дослідницьких матеріалів для журналістських розслідувань під назвою Алеф (Aleph). У ньому ми збираємо та індексуємо інформацію про компанії, майно, банківські рахунки, судові справи, зливи тощо. Але індексація — це лише початок, оскільки Алеф дозволяє журналістам проаналізувати дані й виявити злочинні схеми, які критично важливі для початку суспільно важливого розслідування. Журналісти також можуть зберігати в архіві Алеф списки цікавих персон, а наша система постійно співставлятиме ці імена з іншими даними в системі. Це автоматизує робочий процес та допомагає запускати нові та корисні журналістські розслідування.

OCCRP розробив Алеф — корисний ресурс, який дозволяє журналістам-розслідувачам шукати публічні записи та зливи інформації. Зображення: Знімок екрана

Що нас чекає в майбутньому?

Протягом останніх десятиліть міжнародна організована злочинність була на багато кроків попереду правоохоронних органів, журналістів-розслідувачів та активістів. Ситуація почала повільно змінюватися, коли журналісти різних країн почали об’єднувати свої зусилля. Однак завдяки своїм величезним ресурсам і швидкому засвоєнню нових технологій злочинці досі мають перевагу — це дозволяє їм випереджати правоохоронні органи.

Є група, якою часто нехтують. Це так звані кримінальні бізнес-янголи  люди, які фінансують інших злочинців, щоб отримувати надприбутки та гарантувати собі більші можливості у злочинному світі. Журналісти-розслідувачі повинні краще розуміти фінансову екосистему злочинності, де процвітає індустрія злочинних послуг та розробляються нові методи відмивання грошей і прихованого інвестування.

Щоб не відставати від еволюції методів організованої злочинності, організації журналістів-розслідувачів повинні витрачати час і гроші на вивчення та розуміння криптовалют, блокчейну, невзаємозамінних токенів (NFT) та інших нових знарядь, які злочинці взяли на озброєння для своїх бізнес-моделей.

«Відстежуй гроші» незабаром перетвориться на «відстежуй код» (як у комп’ютерному алгоритмі), але врешті-решт усе це зводиться до об’єктів нерухомості та специфічного способу життя злочинців.


Переклад здійснений в партнерстві з Інститутом регіональної преси та за підтримки EU4 Independent Media.

Republish this article


Material from GIJN’s website is generally available for republication under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International license. Images usually are published under a different license, so we advise you to use alternatives or contact us regarding permission. Here are our full terms for republication. You must credit the author, link to the original story, and name GIJN as the first publisher. For any queries or to send us a courtesy republication note, write to hello@gijn.org.

Читати далі

Безпека та захист Поради та інструменти Свобода преси

Як обійти цензуру й використовувати інтернет анонімно

Автократії та онлайн-портали люблять збирати дані. Багато користувачів взагалі не мають доступу до вільної мережі. Наводимо кілька порад щодо того, як зробити свою навігацію в інтернеті безпечною та анонімною.

Новини та аналітика Поради та інструменти Приклади розслідувань

Використання супутникових знімків у розслідуваннях: Поради Лабораторії доказів Amnesty International

Супутникові зображення – швидкий та економний спосіб підтвердження фактів. Спеціальна радниця з дистанційного зондування лабораторії доказів Amnesty International Міка Фарфур поділилася інструментами, які вона щодня використовує у своїй роботі.

News Bureau Maxar знімки Україна Росія

Поради Журналістика даних Поради та інструменти

Як отримати безкоштовні супутникові знімки: порадник журналіста

Ціла скарбниця переконливих безкоштовних візуальних даних досі залишається поза увагою журналістів-розслідувачів. Читайте, де і як шукати супутникові зображення для ваших розслідувань.