Рабська праця та торгівля людьми.
Рабська праця та торгівля людьми.

Рабська праця та торгівля людьми. Ілюстрація: Енн Кірнан для GIJN

Авторка цього розділу — Марта Мендоза, лауреатка Пулітцерівської премії, репортерка Associated Press. Нині вона пише новини, ділові статті та розслідування про Кремнієву долину в Каліфорнії. Вона працювала в кaоманді, яка викрила факти використання примусової праці в рибній промисловості Південно-Східної Азії у 2015 році, і це допомогло звільнити 2000 рабів.

Торгівля людьми лишається поширеним злочином у всьому світі, тому журналістські розслідування в цій сфері критично важливі й результативні. Надто часто сучасне рабство — це зло, яке можна помітити неозброєним оком: у сусідньому масажному салоні чи на рибальському човні біля найближчого причалу. Є два головні види торгівлі людьми: сексуальна експлуатація, що становить близько половини всіх випадків, та примусова праця. За оцінками ООН, у наш час жертвами сучасного рабства є приблизно 40 мільйонів осіб — переважно жінки, але також чоловіки та діти. За даними Міжнародної організації праці, щороку торговці людьми та рабовласники отримують близько 150 мільярдів доларів злочинних прибутків.

Розслідувати торгівлю людьми нелегко. Спілкування з журналістами може бути смертельно небезпечним для жертв. Вони травмовані, часто бояться своїх утримувачів, їм суворо забороняють звертатися до когось по допомогу, тим більше до журналістів. Розмова з журналістами наражає їх на смертельну небезпеку, тому ставтеся до такої роботи з великою обережністю. Їхні поневолювачі — це злочинці, які не гребують експлуатацією інших людей. Вони можуть бути жорстокими й хочуть захистити свої інтереси.

Джерела

Пам’ятаючи про це, варто знати кілька надійних джерел, які допомагають журналістам розслідувати торгівлю людьми. Передусім це неурядові організації (НУО), які прагнуть покінчити з сучасним рабством. Такі всесвітні організації, як Міжнародна організація з міграції, фонд Minderoo, Проєкт Polaris та католицькі благодійні організації мають місцевих представників у різних країнах і часто можуть розповісти про специфічні проблеми свого регіону.

Деякі організації, як-от Міжнародна місія правосуддя, тісно співпрацюють із правоохоронними органами, щоб ідентифікувати, заарештувати та притягти злочинців до відповідальності. Інші, як-от Інститут Іссара, співпрацюють зі спільнотами мігрантів та роботодавцями, щоб здійснювати перевірки та озвучувати вимоги працівників. Також існують такі групи, як Свободу рабам, що прагнуть усунути передумови для існування сучасного рабства. Є релігійні НУО, державні НУО і ті, що фокусуються на певній темі чи країні.

Перший крок у розслідуванні торгівлі людьми — це спілкування з усіма можливими місцевими організаціями (щонайменше з десятьма). Вони можуть познайомити вас із колишніми рабами, розповісти про минулі справи та підказати журналістам конкретні сфери, де можна виявити торгівлю людьми.

Наприклад, у Малайзії на заводах із виробництва гумових рукавичок роками фіксують факти порушення прав працівників-мігрантів, яких часто змушують платити хабарі за отримання робочих місць. У таких містах Близького Сходу, як Дубай та Абу-Дабі, уже не одне покоління процвітає секс-торгівля. Іноземок привозять в країну нібито для виконання хатньої роботи та змушують працювати в секс-індустрії. Рабство також поширене в комерційному рибальстві, де безправні робітники-мігранти працюють далеко від берега, тому опиняються в пастці та стають жертвами зловживань.

Ілюстрація: Енн Кірнан (Ann Kiernan) для GIJN

Джерелами можуть бути не тільки люди. Чимало держав та ООН щороку публікують звіти про сучасне рабство, які містять актуальні та конкретні дані на цю тему. До них належать: Глобальний звіт УНЗ ООН щодо торгівлі людьми, Звіт про торгівлю людьми Держдепартаменту США та звіт Європейського Союзу «Разом проти торгівлі людьми». Міністерство праці США також публікує щорічний Список товарів, вироблених із застосуванням дитячої чи примусової праці, у якому перелічує 155 підозрілих товарів, таких як текстиль з Камбоджі, футбольні м’ячі з Індії чи вугілля з України, в ланцюгу постачання яких може бути присутня експлуатація.

Журналісти, які розслідують торгівлю людьми, можуть розкрити тему, відстежуючи фінансові потоки та ланцюги постачання. Найкращий спосіб це зробити — власні спостереження. За можливості дивіться, звертайте увагу на етикетки та бренди, відстежуйте товари чи потерпілих, щоб знайти тих, хто заробляє на їхній експлуатації. Дані про зовнішньоекономічну діяльність дозволяють журналістам відстежити поставки з конкретних фабрик покупцям за кордон і ланцюги постачання робочої сили.

Ще одне чудове джерело для відстеження грошових потоків — корпоративні звіти. У них вказують річний дохід, ділових партнерів та зв’язки компаній. Корисними можуть бути реєстри судових рішень, оскільки вони містять інформацію про осіб, заарештованих за торгівлю людьми, та їхні зв’язки з іншими організаціями.

Приклади матеріалів

Сполучене Королівство закуповувало ЗІЗ на заводах, які таємно використовують рабську працю північнокорейських робітників

Уряд Великобританії закуповував ЗІЗ у китайських компаній, які використовували примусову працю північнокорейських робітників. Зображення: Знімок екрану

Під час глобальної пандемії COVID-19 різко зріс попит на медичні маски, рукавички, палички для відбору проб та халати. Заводи в Китаї, які традиційно виробляють більшість цих товарів, не могли його задовольнити. У листопаді 2020 року газета Guardian опублікувала ексклюзивне розслідування про те, що уряд Великої Британії закуповував засоби індивідуального захисту у китайських компаній, які таємно використовували примусову працю північнокорейських робітників. Тримісячне розслідування встановило, що поневолені люди, переважно жінки, працювали до 18 годин на добу під постійним наглядом і без змоги покинути робоче місце. Північнокорейський режим регулярно відправляє своїх громадян на роботу за кордон, а потім відбирає в них зарплатню — ООН та США оголосили цю практику злочином. У відповідь уряд Сполученого Королівства пообіцяв більше прозорості у державних закупівлях, засудив трудову експлуатацію у цих ланцюгах постачання та заявив, що боротиметься проти неї.

Каламутні води: торгівля дітьми

CNN розповіли, що близько 20 тисяч африканських дітей утримуються в рабських умовах на озері Вольта в Гані. Зображення: кадр з документального фільму

Дітей купують приблизно по 250 доларів США. Тоді вони цілими днями розплутують рибальські сіті. Їм ніколи не платять. У лютому 2019 року журналісти CNN розповіли про те, що роками казали місцеві новинні організації та правозахисники: на озері Вольта в Гані працюють у неволі близько 20 000 африканських дітей. Батьки продають їх рибалкам або міняють на корову. Їхня праця надзвичайно небезпечна. Щоб викрити цю практику, журналісти CNN працювали з місцевим активістом, який рятує, надає притулок та навчає дітей, які були у рабстві. У цьому яскравому матеріалі журналісти показали працю дітей, взяли інтерв’ю у їхніх родичів, наглядачів та рятувальників. Після виходу матеріалу у 2017 році завдяки ґрунтовній роботі з джерелами Joy News створили документальний фільм «Раби Вольти», який також розповів про колишніх малолітніх рабів і те, як це вплинуло на їхнє життя.

Морепродукти від рабів 

Журналісти Associated Press з’ясували, що людей тримають у клітках та змушують добувати морепродукти. Зображення: Знімок екрану.

Півторарічне розслідування журналістів Associated Press показало, що морепродукти, які виловлювали та переробляли утримувані в клітках люди, продавали у супермаркетах США, зокрема, як корм для домашніх тварин. Ця робота отримала Пулітцерівську премію 2016 року за служіння суспільству і, що ще важливіше, допомогла звільнити понад 2000 людей. Крім того, винних судили, у них конфіскували кошти, а вся галузь зобов’язалася поліпшити ланцюги поставок робочої сили. Розслідування почалося після серії статей про тайську індустрію морепродуктів та рибалок-мігрантів, які розповідали про свою працю в неволі. Їхні історії викликали стурбованість, але нічого не змінювали. Розслідування AP назвало імена рабів і звинуватило рабовласників та їхніх ділових партнерів. Ця робота стала першою із десятків розслідувань про ланцюги постачання, які викривали порушення трудового права в усьому світі, що призвело до санкцій та заборон.

Поради та інструменти

Для журналістів, які хочуть заглибитися в цю тему:

  1. Вивчіть специфіку травма-інформованого інтерв’ювання до початку роботи з жертвами сексуальної або трудової експлуатації. Чимало інформації на цю тему можна знайти на сайтах Дарт-центру журналістики та травми та Глобальної мережі журналістських розслідувань. Також зверніться до відповідних НУО за порадами, як найкраще залучати та захищати джерела.
  2. Агрегатори зовнішньоекономічних даних Panjiva та Importgenius містять інформацію про імпортно-експортні операції, яка дозволяє журналістам відстежувати товар від заводу-виробника до покупця в іншій країні. Там також вказують бренди товарів, виготовлених на конкретному заводі.
  3. OpenCorporates — це найбільша відкрита база даних компаній у світі, що містить близько 190 мільйонів корпорацій зі 130 країн. Копати в базі нелегко, але журналісти можуть знайти членів правлінь, річні звіти, службову документацію та інші речі, що зв’язують різних людей та компанії.
  4. Використовуйте такі мережі, як GIJN, або журналістські ініціативи — наприклад, нещодавно оголошену Журналістським фондом, щоб знайти співавторів. Висвітлювати торгівлю людьми надзвичайно складно, але співпраця з журналістами у країнах походження та призначення збільшує шанси на успіх.
  5. Перегляньте суспільні норми. Іноді звична практика насправді є проявом сучасного рабства. Наприклад, система спонсорства «кафала» на Близькому Сході часто призводить до боргової кабали азійських робітників, яких відправляють туди на тимчасову роботу; на Гаїті діти реставек, яких батьки посилають працювати челяддю, є жертвами форми дитячого рабства; а в США агенція AP виявила візову схему гавайського рибальського флоту, яка дозволяла не поширювати американське трудове законодавство на іноземних робітників, які працюють на човнах.

Будьте обережні

Журналісти-розслідувачі прагнуть надати право голосу тим, хто його не має, та притягнути до відповідальності тих, хто має владу. Розслідування і викриття торгівлі людьми дають змогу виконати обидва завдання. Справді, небагато напрямків журналістики здатні так блискавично позитивно вплинути на життя людини й довгостроково поліпшити відповідну бізнес-сферу.

Тому будьте обережні, наполегливі та завжди пам’ятайте про безпеку потерпілих. У 2016 році мої колеги з AP повернулися та взяли інтерв’ю у чоловіків, яких звільнили в результаті розслідування «Морепродукти від рабів». Деякі потерпали від наслідків травми та нічних жахів, страждали через ганьбу або знову опинилися в ролі жертв, але інші знайшли гідну роботу, відкрили власний бізнес, створили сім’ї, навіть відправили работорговців за ґрати. Багато з потерпілих казали, що з часом біль зменшився та що вони вдячні за свою свободу. «Вони усе ще вдячні за те, що опинилися вдома та живуть як вільні люди», — повідомило AP. «Вони більше не раби».


Переклад здійснений в партнерстві з Інститутом регіональної преси та за підтримки EU4 Independent Media.

Republish this article


Material from GIJN’s website is generally available for republication under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International license. Images usually are published under a different license, so we advise you to use alternatives or contact us regarding permission. Here are our full terms for republication. You must credit the author, link to the original story, and name GIJN as the first publisher. For any queries or to send us a courtesy republication note, write to hello@gijn.org.

Читати далі

Новини та аналітика Поради та інструменти Приклади розслідувань

Використання супутникових знімків у розслідуваннях: Поради Лабораторії доказів Amnesty International

Супутникові зображення – швидкий та економний спосіб підтвердження фактів. Спеціальна радниця з дистанційного зондування лабораторії доказів Amnesty International Міка Фарфур поділилася інструментами, які вона щодня використовує у своїй роботі.

News Bureau Maxar знімки Україна Росія

Поради Журналістика даних Поради та інструменти

Як отримати безкоштовні супутникові знімки: порадник журналіста

Ціла скарбниця переконливих безкоштовних візуальних даних досі залишається поза увагою журналістів-розслідувачів. Читайте, де і як шукати супутникові зображення для ваших розслідувань.

Безпека та захист Поради та інструменти Свобода преси

Як обійти цензуру й використовувати інтернет анонімно

Автократії та онлайн-портали люблять збирати дані. Багато користувачів взагалі не мають доступу до вільної мережі. Наводимо кілька порад щодо того, як зробити свою навігацію в інтернеті безпечною та анонімною.

Поради та інструменти

Нові інструменти на базі ШІ та великих мовних моделей для журналістів: що треба знати

Доповідачі NICAR-2024 року розповіли, які чат-боти на базі великих мовних моделей і нішеві інструменти ШІ допомогли їхнім розслідуванням — особливо в питаннях роботи з кодом і отримання інформації з розрізнених джерел.