Нові тенденції у відмиванні грошей, на які варто звернути увагу журналістам

Сорок років тому наркоторговці та корумповані іноземні чиновники часто приземлялися на аеродромах Карибського басейну з сумками готівки у вантажному відсіку своїх маленьких літаків. Пілоти прямо на літаках під’їжджали до невеликих банківських будівель, які зручно розташовувалися у кінці злітно-посадкових смуг, виштовхували ці сумки з літака в руки банківських службовців, які не ставили жодних запитань і вносили ці сумнівні кошти на рахунок для відмивання. Собі ж ці банківські працівники забирали чималу маржу за послуги.

За словами співзасновника Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) Дрю Саллівана, обсяги відмивання грошей різко зросли. «Раніше суми обчислювалися мільйонами, тепер — мільярдами», — зазначив він.

Разом із сумами зросла й складність схем. Відмивання грошей стало набагато витонченішим і набагато дешевшим — тож журналісти-розслідувачі мають розуміти нові тенденції.

«Раніше з вас брали 10–15% у кінці цих злітно-посадкових смуг, а зараз відмивання коштує менше, ніж банківський переказ, — пояснив Салліван на сесії, присвяченій тенденціям міжнародних фінансових злочинів на конференції IRE 2024. — У проаналізованих нами проєктах «Мегапральні» вартість відмивання становила 0,1% від суми транзакцій. Це навіть нижче звичайних комісій, які ми платимо банкам як клієнти».

Під час панельної дискусії Дрю Салліван і лауреатка Пулітцерівської премії та репортерка Associated Press Марта Мендоза зосередилися на нових стратегіях відмивання грошей, завдяки яким ця форма приховування незаконних активів стає дедалі складнішою для відстеження. Серед них і продаж неіснуючих продуктів, і маніпуляції з криптовалютою, і нарахування заробітної плати неіснуючим працівникам, і просто купівля цілих банків, якщо вони ставлять забагато питань.

Салліван попередив: журналістам важливо не змішувати відмивання грошей з іншими зловживаннями фінансовими системами, такими як неправомірна вигода або ухилення від сплати податків. Також варто звернути увагу на визначення цього конкретного злочину, дане OCCRP: «Приховування джерела незаконно отриманих коштів, як правило, за допомогою переказів за участю іноземних банків або інших легітимних компаній».

«Слова «незаконно отриманих» тут ключові, тому що має бути якийсь базовий або предикатний злочин, який теж необхідно показати — і доходи з нього вже відмиваються, — сказав Салліван. — Насправді це одна з найскладніших речей для доведення в суді, а простому журналісту-розслідувачу довести відмивання грошей ще складніше. Тому такі історії публікують досить рідко, принаймні поки правоохоронні органи не заявлять про таку кваліфікацію злочину».

«Стеж за грошима» — найліпша стратегія для журналістів

За словами Мендози, є і хороша новина — незважаючи на нові тенденції в приховуванні активів, чимало елементів зі схем відмивання грошей можна знайти у курованих журналістами відкритих базах даних, що містять витоки інформації з фінансових установ.

Адже основна стратегія приховування неправомірно отриманих доходів залишається незмінною: вдавати, що ви — дві різні людини. До того ж, щоб провернути цей трюк, потрібно створити офшорні підставні компанії або трасти у країнах із високим рівнем конфіденційності, таких як Британські Віргінські острови або Сейшельські острови, де розкрити справжніх власників можна хіба що завдяки витокам інформації.

«Скориставшись базами даних ICIJ або Aleph ви можете отримати доступ до витоків на кшталт «Панамських документів» і почати простежувати зв’язки, — пояснила Мендоза. — Це повільний процес, але щойно ви встановите один зв’язок — і далі це вже справа техніки. Отримавши лише одне потрібне вам ім’я, ви можете почати використовувати такі інструменти, як Sayari, Companies House або OpenCorporates, щоб знайти схожі або ідентичні імена в радах директорів та ідентичних осіб».

Три етапи відмивання залишаються, по суті, незмінними:

• «розміщення» — введення готівки у фінансову систему;
• «нашарування» — додаткові транзакції для маскування джерела готівки;
• «інтеграція» — перетворення коштів на доступний для інвестування капітал.

Сучасний ландшафт тактик відмивання грошей

Традиційні тактики, які втрачають популярність

• «Дропи» (Smurfing) — це метод, коли зловмисники використовують десятки людей для внесення готівки на допорогові для регуляторів суми, наприклад, $9 990, а не $10 000. «Дехто ще робить таке через крипто-банкомати, — зазначив Салліван. — Для наркодилерів це чудовий спосіб сховатися, адже існує багато різних криптогаманців і багато різних людей, які вносять кошти на них, а відстежувати багато гаманців у багатьох людей нелегко».

• Контрабанда великих партій готівки. «Це все ще трапляється у деяких місцях Африки — величезні обсяги золота, діамантів і готівки потрапляють на ринки в таких місцях, як Дубай, де їх вносять у тамтешні банки. Дубай — одне з небагатьох місць на землі, де ви можете вносити на рахунки великі суми готівки, і ніхто не задаватиме вам питань», — сказав Салліван.

Банки в Дубаї досі залишаються одним із небагатьох місць у світі, де приймають на депозит великі суми готівки без зайвих запитань. Зображення: Shutterstock

• Готівковий бізнес. «Досі трапляються традиційні методи з готівковим бізнесом: казино, автомийки, автостоянки — будь-яке місце, де є велика кількість готівки, — пояснює Салліван. — Але готівка виходить із обігу. Мало хто досі носить із собою великі суми грошей. Це стосується й бізнесу. Виняток становлять такі місця, як казино, де ви можете зайти, купити багато фішок, обміняти їх на готівку й сказати: «Я виграв ці гроші в казино». Інший відомий спосіб — товари, що швидко псуються, коли ви кажете: «Ой, велика партія нашого м’яса зіпсувалася». Проблема в тому, що це дрібні способи відмивання грошей, тоді як сьогодні нечисті на руку люди відмивають мільярди доларів, а не мільйони, сотні чи тисячі, тож довелося вигадувати нові методи, щоб мати справу з такими сумами».

«Вічнозелені» методи, які не втрачають актуальності

Ультрадорогі розкішні апартаменти у таких містах, як Лондон, фото: Shutterstock

• Ультрадорога нерухомість. Злочинці, як правило, не люблять вкладатися в приватні будинки або маєтки за кордоном з дуже простої причини: щоб не наймати доглядальників і не косити газон. Так само їм не дуже хочеться мати великий портфель квартир середнього розміру десь в країнах Заходу через надмір паперової тяганини. Натомість, за словами Саллівана, вони віддають перевагу купівлі ультрадорогих квартир, про які потім можна фактично забути, поки їхня ринкова вартість зростає. «Після того, як ви відмили гроші, вам потрібно вивести свої активи за кордон — для цього підійде одна квартира вартістю 200 мільйонів доларів, — каже він. — Ось чому можна побачити абсолютно порожні ультрадорогі квартири десь у Нью-Йорку чи Лондоні. Імена їхніх власників, ймовірно, ховаються десь за офшорними компаніями та підставними особами».

• Офшорні компанії, трасти та хедж-фонди. «Все, що вам потрібно зробити — це володіти офшорною компанією, про яку ніхто не знає, — каже Салліван. — Будь-яка транзакція між вашою офіційною компанією й прихованою виглядає як звичайний бізнес, але це не так. Хедж-фонди відомі своєю непрозорістю, а поєднання хедж-фонду та офшорної компанії є взагалі майже непроникним». Він додав: «Ви не дізнаєтеся, хто власник офшорного трасту, скажімо, у таких місцях, як Сент-Вінсент або Ліхтенштейн — і тому гроші можуть вийти через траст в іншому місці». Порада: крім аналізу корпоративних реєстрів і вивчення веб-сайту компанії, Салліван порадив журналістам перевірити, чи не є фірма підставною, запитавши в офіційних конкурентів на ринку, що вони знають про компанію.

Нові та дедалі популярніші методи

• Відмивання через торгівлю — метод передбачає маніпуляції з рахунками-фактурами та транзакціями, щоб переконати банки, що великі внески на рахунки є доходами від торговельних угод. «Зараз це найпопулярніший спосіб, — пояснив Салліван. — Неважливо, чи є у вас насправді сталь: якщо ви можете вказати покупця й продавця цієї «сталі», то ви йдете в банк і кажете: «Послухайте, я щойно продав сталі на 500 мільйонів доларів і отримав прибуток у 200 мільйонів доларів». Існують компанії, які допоможуть вам зробити ці фальшиві документи… Ви можете переміщати цю «сталь» від однієї офшорної компанії до іншої офшорної компанії, а потім ще до іншої. Ви створюєте цю багатошарову структуру, щоб знищити сліди походження коштів. Одна транзакція може бути за квіти, наступна — за сталь, ще одна — за комп’ютерні деталі». Він додав: «Ось чому я не довіряю даним про торгівлю — адже більшість із них просто фейковий обіг, де зрештою гроші виглядають як прибуток від якоїсь угоди. І таким чином ви відмиваєте мільярди доларів».

• Мегапральні — це складна схема прихованого відмивання грошей, зазвичай створена банком або дуже заможною особою, яка використовує кілька підставних компаній в офшорних юрисдикціях, щоб її клієнти могли анонімно купувати великі активи. За словами Саллівана, одна латвійська мегапральня була настільки нахабною, що опублікувала «посібник» із відмивання грошей для клієнтів. Серед порад була така: якщо ви вдаєте, що продаєте сталь, переконайтеся, що у вас є підробні документи й на кран — тому що деякі банки можуть запитати, як ви перемістили цей важкий товар. (Нижче дивіться відеопояснення розслідування OCCRP щодо «Мегапральні Трійки»).

• Офшорні кредити. «Якщо ви отримуєте кредит від компанії, що вам же належить, банки приймають його, тому що він має зрозуміле походження: ви отримали позику, — пояснює Салліван. — Ви можете витратити ці гроші й, звичайно, ніколи не повернете їх собі. Той факт, що вони надійшли від офшорної компанії, якою ви таємно володієте, лишиться непоміченим». Порада: переглядаючи фінансову документацію підозрілих компаній, журналістам варто шукати неповернуті позики й виявляти кредити, де предметом застави вказана «готівка». «Якщо хтось використовує готівку для отримання кредиту на бізнес, це безглуздо для законного бізнесу, адже якщо у вас є готівка, навіщо вам потрібен кредит?», — зазначив Салліван.

• Захоплення банку. «Деякі злочинці просто купують банк, — додав він. — Ви позичаєте всі гроші самому собі, а потім просто спустошуєте свій власний банк. Таке часто трапляється в Росії та Східній Європі. Ви також можете переміщати гроші між внутрішніми рахунками у власному банку — операції, які приховані від регуляторів».

Організовані злочинні угруповання відмовляються від реальних підставних власників і створюють фейкових осіб в інтернеті, щоб зареєструвати на них офшорні компанії або приховати свої активи. Зображення: Shutterstock

• Фейкові особи в якості довірених власників. Злочинці часто приховують активи, реєструючи їх на інших людей, але природа цих довірених осіб почала змінюватися. «Раніше довірені особи були простими: це була ваша дружина або дитина, — пояснює Салліван. — Але журналісти помітили це й почали запитувати: «Чому ваш 12-річний син володіє цією компанією?». Тож злочинці почали використовувати підставних осіб як довірених — але це теж виглядало підозрілим. Приміром, ми знайшли одну жінку, яка працювала в Burger King у Сінгапурі та «володіла» приблизно 6 000 компаній. Тож тепер вони створюють неіснуючих фізосіб із фальшивими адресами, що володіють їхніми компаніями. Перевага фейкових власників у тому, що їх неможливо відстежити».

• Псевдоконтракти, надіслані довіреним особам. «Ми бачили електронні листи від олігарха до довіреної особи, у яких сказано, що ось контракт на продаж акцій — але в підписаному контракті не було ані дати, ані ціни на акції, тому, по суті, це була відправка порожнього чека, — згадує Салліван. — А російські олігархи люблять використовувати псевдоконтракти для підкупу людей. Вони укладають контракт, у якому прописано: «Ось вам угода — якщо ми її не укладемо, ми будемо винні вам 10 мільйонів доларів, тому що ми хочемо відшкодувати вам ваш клопіт». Тож ми бачимо викуп акцій на 10 мільйонів доларів за цим одним контрактом, і вони дуже зручно надсилають контракт і скасування цього контракту [довіреній особі] в одному електронному листі!»

• Криптовалютні транзакції. «Ви можете перевести нелегальні гроші на крипто-рахунок (криптовалютний гаманець), обміняти їх із кимось, а потім відправляєте кошти, використовуючи щось на кшталт [анонімної криптовалюти] Monero — і ви просто приховали, куди пішли ці гроші», — додає Салліван.

• Зловживання податковими амністіями. «Можна спостерігати, як заможні люди подають заяви на податкову амністію, де вони кажуть: «У нас багато грошей за кордоном, ви повинні заохотити мене повернути їх назад, адже це допоможе країні», — пояснив Салліван. — І це, по суті, нісенітниця, тому що вони роками уникали сплати податків. Але ми бачили, як організована злочинність домовляється з країнами про податкову амністію — так великі суми грошей можуть бути відмиті дуже просто самими державами».

Рован Філп — старший репортер GIJN. У минулому працював іноземним кореспондентом південноафриканської газети Sunday Times, висвітлював новини, політику, корупцію та конфлікти в більш ніж двох десятках країн.