Розслідувачі встановили, що цей приватний літак пов'язаний із колишнім віцепрем'єр-міністром Росії Ігорем Шуваловим. Зображення: знімок екрана

Після початку повномасштбного вторгнення Росії в Україну уряди по обидва боки Атлантики намагаються знайти маєтки та суперяхти олігархів і чиновників, яких вважають наближеними до президента Володимира Путіна.

Уперше санкції запровадили у 2014 році, після анексії Росією Криму та окупації частини Донбасу. Тепер їх суттєво розширили, щоб тиснути на Кремль, вдаривши по гаманцях деяких найбагатших і найвпливовіших представників російських еліт.

Бажаєте приєднатися до цього глобального полювання? GIJN звернулася до Проєкту розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) з проханням поділитися 10-ма підказками та методами дослідження закордонних статків багатих росіян із політичними зв’язками. Щоб почати, вам потрібен лише ноутбук і трохи наполегливості.

1. Визначте свої цілі

По-перше, вирішіть, чиї активи ви шукаєте.

«35 Навального» — це список із 35 олігархів і чиновників, яких Олексій Навальний і його антикорупційний фонд ФБК визначили як головні мішені для санкцій і замороження активів. До нього входять такі люди, як пов’язаний із Кремлем олігарх Олег Дерипаска, чий лондонський будинок нещодавно зайняли протестувальники, і Віктор Золотов — колишній головний охоронець Путіна, а нині директор Національної гвардії Росії. Багато осіб зі списку мають вагомі активи за межами Росії, у тому числі ті, що вже заморожено, як-от цей плавучий палац вартістю 600 мільйонів доларів.

Книга «Всі люди Кремля». Зображення: знімок екрана

Сполучені Штати, Європейський Союз і Сполучене Королівство мають санкційні програми, що включають заборону на поїздки та заморожування активів для росіян, зокрема тих, хто потрапив під санкції через вторгнення Росії в Україну, анексію нею Криму в 2014 році або порушення прав людини. Деякі організації створили інструменти відстеження санкцій, як-от Sanctions Explorer («Дослідник санкцій») C4ADS, який спрощує вивчення питання завдяки поєднанню даних із багатьох державних джерел, або інструмент моніторингу санкцій у реальному часі, розроблений Correctiv, який фокусується винятково на діях, пов’язаних з Росією. Ці списки можна вивчати, щоб ідентифікувати підсанкційних друзів Путіна, таких як Дмитро Пєсков, прессекретар Путіна та «головний пропагандист» Росії, або Євгеній Пригожин, чия приватна армія найманців підтримувала жорстоку кампанію Путіна в Сирії та, як відомо, знову воює в Україні.

Серед розслідувальних медіа, які роками відстежували людей з ближнього кола Путіна — OCCRP і Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ). Російське видання Forbes щорічно публікує список російських товстосумів. Більш орієнтовані на бізнес Financial Times і Wall Street Journal почали стежити за найближчим оточенням Путіна та заможними олігархами, коли вони опинилися в центрі посиленої уваги суспільства.

Чимало книг розповідають про внутрішнє коло клептократичного режиму Путіна і назвають кілька чиновників та олігархів, яких варто розслідувати. «Люди Путіна» Кетрін Белтон; «Уся кремлівська рать» Михайла Зигаря; і «Клептократія Путіна» Карен Давіші — непогані джерела, з яких можна почати.

2. Визначте активи та географію

Що ви шукаєте і де воно може бути? Це перші запитання, які ви повинні поставити собі. Відповіді допоможуть вам суттєво звузити коло пошуку.

Активом може бути нерухомість, наприклад вілла або розкішна квартира; акції компанії або трасти; судна або транспортні засоби, такі як суперяхта, приватний літак або автомобіль; фінансові активи, такі як цінні папери чи облігації; предмети розкоші, такі як витвори мистецтва та ювелірні вироби; готівка, банківські рахунки та криптоактиви й багато інших. Деякі з цих активів за своєю суттю є більш помітними та відстежуваними, ніж інші. Усі вони приваблюють багатіїв, але спробуйте також визначити, чи має ваша мішень особливу цікавість до, скажімо, породистих коней, які самі по собі можуть виступати вагомим активом.

Де може бути актив? Російські олігархи віддають перевагу країнам, які здатні забезпечити розкішне життя та верховенство права, що зробило Нью-Йорк, Лондон і Париж такими привабливими напрямками для купівлі нерухомості. Такі місця, як Монако, Дубай і Чорногорія, також дуже притягують своїм теплим кліматом і поверхневим регулюванням. Спробуйте визначити, чи має ваша мішень тісні зв’язки з конкретною країною — це буде перше місце, з якого треба починати пошук.

Активи олігархів, що фізично розташовані в таких місцях, як Європа, часто належать юридичним особам, зареєстрованим у юрисдикціях з режимом фінансової секретності, таких як Британські Віргінські острови (БВО), Ліхтенштейн і Панама. Звертайте увагу на центри з низьким рівнем прозорості, як ті, що входять до Індексу фінансової секретності від Tax Justice Network, і компанії, зареєстровані в американському штаті Делавер або на острові Невіс у Карибському морі, що пропонують додаткові варіанти фінансової секретності. Утримання багаторівневих міжнародних офшорних структур може бути дорогим задоволенням, і для управління ними олігархи наймають спеціалізованих юристів і довірених професіоналів. Швидше за все, ці структури створили для захисту чогось цінного.

Олігархи часто прагнуть приховати активи, реєструючи право власності на них через юридичні особи, розташовані в офшорних податкових гаванях. Зображення: знімок екрана (Tax Justice Network)

3. Доступ до даних

Якщо активами є особняки чи суперяхти, то офіційні документи, які підтверджують право власності, є обов’язковим для вас підтвердженням факту володіння. Незалежно від того, загальнодоступні ці дані чи приватні, безкоштовні чи платні, доступні в інтернеті чи лише при особистій зустрічі, як і той обсяг інформації, що міститься в них, вони значно відрізняються залежно від активу, країни чи навіть регіону. Як правило, більшість країн у тій чи іншій формі публікують офіційні дані про майно і компанії.

Нерухомість. Ви можете вільно шукати власників в нерухомості в Нью-Йорку та Маямі за іменами. У Швейцарії деякі кантони, такі як Женева, показують, кому належить конкретна власність, але дані не можна шукати за іменем власника — лише за адресою. У Франції ви повинні отримати реєстраційний номер з офіційного кадастру (реєстру нерухомості), а потім подати до органів влади запит на інформацію про право власності за певну плату. В Австрії, Італії та Великій Британії також треба платити, а в Німеччині може бути важко отримати дані про власність без підтвердження «законного інтересу».

Іншим чудовим джерелом даних може бути проєктна документація, яка часто є безкоштовною. Заявки на ремонт розкішних лондонських будинків, що належать родичам та партнерам родини президента Азербайджану, містили проєкти басейнів у підвалах і закритих приватних кінотеатрів. Після отримання документів про право власності немає кращого способу дослідити майно, ніж особистий візит на об’єкт, який може виявити додаткові активи – наприклад, припарковані на в’їзді транспортні засоби. Обов’язково використовуйте такі онлайн-інструменти, як Google Maps або Google Earth, щоб ознайомитися з місцем розташування об’єкта і не нарватися на його системи охорони.

Компанії. Перспективи отримання даних про компанії також неоднозначні. У той час як Великобританія та Люксембург пропонують детальну інформацію про компанію (зокрема про бенефіціарних власників) безкоштовно, Австрія та Німеччина стягують плату. У США ТОВ-ки, як правило, зобов’язані подавати мінімальну інформацію, що ускладнює визначення їх власників, тоді як юрисдикції на кшталт Белізу є таємними вже за визначенням. Багато підставних компаній, виявлених у витоках інформаторів, можна знайти в базі даних офшорних витоків (Offshore Leaks Database) ICIJ, а платформа OCCRP Aleph також містить велику кількість даних компаній із десятків країн. OpenCorporates збирає дані компаній із десятків країн в одному місці, тоді як платні альтернативи, такі як Orbis і Sayari, пропонують повне охоплення по всьому світу. Судові документи про ділові спори можуть дати інформацію про корпоративні активи, тож перевірте, чи не згадується ваша мішень у комерційних справах юридичної бази даних США PACER, чи не індексовано її на Court Listener або в британських Судах і Трибуналах Її Величності (HM Courts and Tribunals). Якщо ваша мішень займається транспортуванням або торгівлею товарами, такі бази даних, як Import Genius і Panjiva, можуть стати чудовим місцем для отримання даних про міжнародні поставки.

Твіттер-акаунт Russian Oligarch Jets. Зображення: знімок екрана

Судна. Інформація про власників суден (у великих яхт це майже завжди юридична особа) доступна безкоштовно на сторонніх вебсайтах, таких як Equasis, або в платних базах даних, таких як LexisNexis чи Orbis. Судно може належати, скажімо, компанії з Британських Віргінських островів, але якщо його зареєстровано в іншій юрисдикції, як-от Кайманові острови, його потрібно шукати саме там (у даному разі в Судноплавному реєстрі Кайманових островів), щоб отримати офіційне підтвердження права власності. Рух суден можна відстежувати за допомогою таких сайтів, як Marine Traffic і VesselFinder. Потрібно знати назву судна, щоб почати збирати дані, а також його унікальний IMO або MMSI-номер, особливо якщо судно перейменували. Так було зі «Святою княгинею Ольгою», коли власник Ігор Сєчін змінив назву цього судна після розлучення з дружиною Ольгою.

Літаки. Літаки можна відстежувати за допомогою таких сайтів, як Flightradar24. Аеродроми, куди та з яких летять літаки, можуть вказувати на розташування будинку для відпочинку неподалік. Найпомітнішим ідентифікатором літака є його хвостовий номер, але літак може змінити своє «ім’я», і тоді його серійний номер (який ніколи не змінюється) є життєво важливим для ідентифікації його нового хвостового номера та продовження відстеження його переміщень.

Icarus.flights — новий зручний інструмент для глибшого відстеження літаків. Russian Oligarchs Jets — це Twitter-бот, який у режимі реального часу відстежував переміщення літаків російських олігархів (і був заблокований після того, як Ілон Маск став власником Twitter примітка редактора). Інформація про право власності на літаки, зареєстровані в певних країнах, як-от острів Мен, Велика Британія чи США, є у вільному доступі в інтернеті, хоча найчастіше виявляється, що власником є офшорна компанія, бенефіциарів якої вам ще треба буде розкрити.

Фінансові активи. Такі регуляторні органи, як Комісія з цінних паперів і бірж США, розкривають дані про інвестиційні холдинги та часто називають конкретних юросіб та їхніх бенефіціарів. Ви також можете шукати офшорні інвестиційні механізми через базу даних офшорних витоків (Offshore Leaks Database) ICIJ, яка поєднує дані з Panama Papers, Pandora Papers та інших великих витоків даних офшорних компаній. Схожі дані про компанії та інвестиційні механізми індексуються на платформі даних OCCRP Aleph.

Вище наведено лише окремі приклади ресурсів, які можуть бути корисними для розслідування активів. Універсального методу не існує, і репортери повинні самостійно відстежувати гроші, у тому числі за кордоном. Деякі організації створили довідники, що описують ресурси, доступні в різних юрисдикціях, які є корисними для розслідувань з пошуку грошей. Каталог дослідницьких баз даних OCCRP є хорошою відправною точкою, тоді як Цифровий посібник із відстеження корупції (доступний також російскою) засновника OCCRP Пола Раду пропонує цінні поради. Швейцарська фірма i-intelligence опублікувала об’ємний інструментарій з відкритими джерелами.

4. Створіть базу даних для документування активів

Створіть базу даних для фіксації інформації про знайдені активи. Це вкрай важливо. Тримайте її впорядкованою, регулярно оновлюйте та включайте якомога більше ідентифікаторів: імена, адреси, директорів, вартість активів, дати придбання/продажу, реєстраційні номери компаній, місцезнаходження, дати народження тощо. Створіть окремі аркуші для компаній, майна і людей. Також посилання на ключові моменти, що демонструють ланцюжки власності. У міру просування вашого розслідування ваша база даних стане важливою відправною точкою, і ви також зможете зіставляти її з іншими даними, щоб знайти нові активи (див. нижче).

5. Ідентифікуйте родичів і відомих партнерів

Перш ніж почати досліджувати активи вашої мішені — зупиніться! Спочатку вам потрібно ідентифікувати її дружин, чоловіків, коханок і коханців, дітей, батьків, братів і сестер, довірених партнерів і ділових партнерів, включно з особистими ідентифікаторами, як-от дати народження. Олігархи та чиновники регулярно реєструють активи на рідних чи близьких для захисту приватного життя чи юридичного захисту — і саме тут ви можете розкопати найцінніші сімейні скарби.

Розслідування OCCRP Suisse Secrets дослідило статки сестри мільярдера Алішера Усманова Саодат Нарзієвої. Зображення: знімок екрана

До прикладу, OCCRP повідомили в своєму розслідуванні, що узбецька гінекологиня Саодат Нарзієва тримала на рахунках у швейцарському банку Credit Suisse щонайменше 1,8 мільярда швейцарських франків (1,9 мільярда доларів США). Такі немислимі для будь-якого лікаря статки, ймовірно, пояснюються її зв’язком з братом, російсько-узбецьким мільярдером Алішером Усмановим. Ще приклад — Поліна Ковальова, гламурна молода жінка, яка придбала розкішну квартиру в Лондоні за 4,4 мільйона фунтів (5,75 мільйона доларів США) без іпотеки у 21 рік.

Сергій Ролдугін — російський професійний віолончеліст і друг дитинства Володимира Путіна— був пов’язаний з офшорними рахунками і підозрілими переказами на суму 2 мільярди доларів США. Ґрем Бонем-Картер (родич акторки Гелени Бонем-Картер) в офіційних документах згадується як власник розкішної нерухомості у Великобританії вартістю 25 мільйонів фунтів стерлінгів (32,6 мільйона доларів США). Банківські рахунки Бонем-Картера у Великій Британії було заморожено на початку березня, коли правоохоронні органи запідозрили, що депозити на суму 110 000 фунтів стерлінгів (143 000 доларів США) були пов’язані з олігархом Олегом Дерипаскою, який перебуває під американськими санкціями.

Пошук родичів та партнерів іноді є ключем до викриття багатства мільярдера. У великій нагоді можуть стати соціальні мережі, адже роль, яку відіграли діти чи близькі російських олігархів у ненавмисному розкритті активів, вже добре задокументовано.

Додайте аркуш «особи» до своєї головної бази даних і почніть записувати членів родини та близьких партнерів, щоб включити їх у своє дослідження. Запишіть дати народження, адреси та громадянство. Якщо вони володіють неспівмірними з їхніми відомими статками або віком активами, це може вказувати на те, що не вони є справжніми бенефіціарами.

6. Звертайте увагу на транслітерацію з російської

Російські імена часто транслітеруються латиницею різними способами. Google добре справляється з Alexei/Alexey, але багато спеціалізованих баз даних вимагають точного орфографічного збігу, тобто ви можете пропустити важливий результат, якщо ваш пошуковий запит містить хоча б одну або дві неправильні літери.

Візьмімо Companies House, британський реєстр компаній. Пошуковий запит «Filipp Adonyev» (Філіп Адоньєв) показує, що особа з таким іменем керує британською компанією Pad Film Limited. Але пошук за запитом «Filip Adoniev» не дає відповідних результатів для сина російського телекомунікаційного олігарха Сергія Адоньєва.

У деяких офіційних документах прізвище «Abramovich» (Абрамович) пишеться «Abramovič». Інший приклад: «Sergei Kiriyenko», «Sergey Kiriyenko», «Sergei Kirienko» та «Sergey Kirienko» є логічною транслітерацією «Сергія Кирієнка», високопосадовця в уряді Путіна, проти якого Міністерство фінансів США запровадило санкції у 2021 році. Будь-яку з цих варіацій могли внести в базу даних, яку ви пізніше досліджуватимете, але ви не можете знати, яку саме.

Перед початком дослідження доцільно зібрати всі можливі транслітерації російського імені, а потім систематично шукати їх усі. Зверніться до носіїв інших мов, якщо ви не впевнені щодо потенційно пропущених транслітерацій, і зберігайте контрольні списки варіантів, які ви шукали.

7. Перевірте майнові декларації російських чиновників

Російські посадовці зобов’язані подавати майнові декларації. Хоча це лише номінальний антикорупційний захід, таке розкриття інформації може дати чудові підказки та відправні точки для розслідувань. Розбіжності між задекларованими та реальними активами також надихають на чудові матеріали.

У 2012 році тодішній віцепрем’єр Ігор Шувалов задекларував нерухомість в Австрії, Великобританії та ОАЕ. Не було надано жодної додаткової інформації про їхні місцезнаходження чи вартість, але всі вони були задекларовані як орендовані об’єкти. Маючи ці відправні точки, журналісти-розслідувачі пізніше ідентифікували замок на австрійському озері Аттерзее, квартиру в лондонському Вестмінстері та віллу на дубайській Пальмі Джумейра, які разом коштують десятки мільйонів доларів. Право власності на майно належало родичам Шувалова, що ставить під сумнів заявлені договори оренди.

Розслідувачі знайшли розкішну квартиру колишнього віцепрем’єра Росії Ігоря Шувалова (позначена червоним) у лондонському районі Вестмінстер. Зображення: знімок екрана

Майнові декларації публікують різні державні органи, єдиного сховища даних немає. Однак російське відділення Transparency International створило Declarator.org, базу даних із можливістю пошуку, яка збирає декларації від різних органів, а також містить посилання на джерела даних.

8. Використовуйте інструменти візуалізації даних

Візуалізація даних може стати порятунком під час відображення складних структур активів, а інфографіка допоможе виявити і запам’ятати закономірності.

Платформа дослідницьких даних OCCRP Aleph містить інструмент мережевої діаграми Network Diagram, який дозволяє користувачам завантажувати дані й створювати на їхній основі візуалізації, що пов’язують людей, компанії, активи та інші структури. Ці дані також можна зіставити з іншими наборами даних Aleph, що дозволяє відстежувати гроші та ідентифікувати інші активи, пов’язані з об’єктом розслідування.

Linkurious — це програмне забезпечення, яке ICIJ використовує для візуалізації зв’язків під час великих розслідувань, таких як Panama Papers.

9. Навчіться ефективно переглядати інформацію

Ви знайшли компанію, пов’язану з вашою мішенню? Блискуче! Тепер вам потрібно прочитати 50 документів, які компанія подала з моменту свого заснування 15 років тому. Те саме треба зробити з кількома іншими компаніями й об’єктами, які ви знайшли. Швидше за все, у вас немає на це часу.

На щастя, ви можете швидко все переглянути. Значна частина тексту в річних звітах і подібних файлах є шаблонною мовою, яку компанії копіюють одна в одної. Ключові уривки інформації, які ви шукаєте, — це унікальні дані цієї компанії. Зазвичай це імена, дати й цифри. Навчіться швидко їх розпізнавати та ігнорувати «білий шум» навколо них.

10. Запитуйте дані

Органи влади можуть надати дані, яких ще немає у відкритому доступі. У деяких країнах запит на інформацію є одним з дієвих способів її отримати, але зазвичай це потребує тривалого періоду очікування, і немає гарантії, що ключову інформацію, яку ви шукаєте, не буде відредаговано. Але варто спробувати – просто прийти й особисто попросити надати вам документи.

Люксембурзьке Direction de l’aviation civile (Управління цивільної авіації) нещодавно поділилося оновленою базою даних цивільних літаків, зареєстрованих у Люксембурзі, якої немає на її вебсайті – і зробило це за запитом. Ця база даних містить хвостові номери, серійні номери, зареєстрованих власників та інші ключові ідентифікатори літаків, у тому числі тих, які використовують російські високопосадовці. Такі дані можуть надати цілісності розслідуванню або допомогти продовжити попередні.

Візьмімо приватний літак ексвіцепрем’єр-міністр Ігоря Шувалова Bombardier Global Express, про який у 2016 році писав російський антикорупційний активіст Олексій Навальний. Термін реєстрації літака на острові Мен сплив у 2018 році, коли його перереєстрували в Люксембурзі. Люксембурзькі дані показують ту саму модель літака з тим самим серійним номером, але іншим хвостовим номером, демонструючи, що літак було перейменовано, а це ускладнює його відстеження. Порівняння цього нового хвостового номера зі свіжими даними перельотів виявляє польоти до Зальцбурга, що неподалік від замку, який начебто належить Шувалову, а це свідчить про те, що він досі може ним володіти. Дані про літак також показують нового зареєстрованого власника.

Варто відвідати ваш місцевий суд, компанію чи реєстратора повітряних суден, щоб запитати документи особисто. Як свідчать наведені вище приклади, в інтернеті вже зараз наявний великий обсяг даних, і він постійно зростає. Але деякі установи відстають від інших в оприлюдненні даних, тому особистий візит іноді може дати додаткові та давніші документи, які ще не проіндексовано на цифрових платформах.

Додаткові ресурси українською:

Ресурси для проведення розслідувань про Росію з будь-якої точки світу.

Відмивання грошей та фінансові злочини. Посібник із розслідуваання оргзлочинності. Розділ 1.

Відстеження літаків: Оновлений посібник GIJN.


Том Стокс є старшим розслідувачем Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP). В OCCRP він вивчє відмивання грошей, корупцію та офшорні статки, а також брав участь у великих міжнародних розслідуваннях, зокрема Pandora Papers, Suisse Secrets і FinCEN Files. Перед тим, як прийти в журналістику, він відстежував активи для комерційних судових процесів і вивчав російську в університеті.

Republish our articles for free, online or in print, under a Creative Commons license.

Republish this article


Material from GIJN’s website is generally available for republication under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International license. Images usually are published under a different license, so we advise you to use alternatives or contact us regarding permission. Here are our full terms for republication. You must credit the author, link to the original story, and name GIJN as the first publisher. For any queries or to send us a courtesy republication note, write to hello@gijn.org.

Читати далі

Дослідження Журналістика даних Новини та аналітика Приклади розслідувань

Украдені скарби, депортовані діти й окупація АЕС: Найкращі журналістські розслідування 2023 року українською

Редакція GIJN зібрала деякі з видатних розслідувань, які попри всі перешкоди вдалося провести українським незалежним ЗМІ й журналістам 2024 року.

Новини та аналітика

GIJC23: Зустріч року для журналістів-розслідувачів

13-а Глобальна конференція журналістів-розслідувачів стала найбільшим зібранням журналістів-розслідувачів за всю історію #GIJC. Про те, чим вона запам’яталася українським учасникам і учасницям, читайте у нашому огляді.

Поради та інструменти Приклади розслідувань

Співпраця для розкриття «тіньової війни Путіна» в Скандинавії

Транскордонна співпраця чотирьох скандинавських видань мала на меті розкрити масштаби російських таємних операцій у регіоні. На GIJC23 журналісти та режисери-документалісти пояснили, як їм це вдалося.

Дослідження

Глобальна хакерська загроза: Як журналісти-розслідувачі можуть дати відсіч

Ключовий спікер GIJC23, директор Citizen Lab Рон Дейберт, попередив про епідемію кібершпигунства, і порадив, як журналісти-розслідувачі можуть захистити себе та свої джерела.