Робота з даними: Практичні поради для невеликої редакції

Невеликим редакціям як ніколи важливо усвідомлювати необхідність використання даних. Щоправда вони часто стикаються з різноманітними перешкодами: браком фінансування, дефіцитом ресурсів та застарілими поглядами на традиційну журналістику.

Генеративний штучний інтелект допомагає заощадити час і збільшити віддачу від роботи з даними. Такий підхід може лякати, але якщо отримати всю необхідну статистику, швидко перевірити дані та написати код, великі, середні та навіть маленькі редакції можуть успішно й швидко реалізувати складні дата-проекти.

(Більше про те, як інтегрувати штучний інтелект у роботу новин, читайте в Паризській хартії про штучний інтелект і журналістику, до якої приєдналася GIJN).

Ми розглянемо низку важливих питань: Які переваги можуть отримати невеличкі редакції завдяки новим можливостям? Чи нові інструменти ефективні в роботі з будь-якими типами даних? І чи можна їх застосовувати для роботи з усіма видами даних?

Як невеликим редакціям почати цю трансформацію?

В цій статті розглянемо, з чого почати роботу, відповідаючи на такі питання.

• Чому дата-журналістика необхідна для невеликих редакцій?
• Які переваги аналізу новинних даних у невеликій команді?
• Як створити впливові дата-проекти, маючи обмежений бюджет та штат співробітників?
• Які тренінги, майстер-класи та доступні онлайн-курси, де навчають роботі з даними, можуть бути корисними для невеликих редакцій?
• Як налагодити процеси в невеликій редакції, щоб команда могла ефективно працювати з даними?
• Які інструменти для роботи з даними (безкоштовні або дешеві) можуть використовувати невеликі редакції?
• Де знайти відкриті джерела даних?
• Чого можна навчитися в невеликих редакцій, які стали лауреатами премії Sigma Awards?

Які переваги використання даних у невеликій команді?

Маленькій редакції слід звернути увагу на використання даних та інвестування у створення дата-матеріалів, оскільки це дає значні переваги в плане точності, глибини, утримання уваги аудиторії та її лояльності.

Використання даних допомагає редакціям оприлюднювати більш точні, надійні та швидкі новини, а це посилює інтерес цільової аудиторії.

Аналіз даних в режимі реального часу дозволяє швидко виявляти й коригувати неточності та верифікувати інформацію. Цей метод також забезпечує більш різнобічні новини.

Збір і аналіз даних з різних джерел пропонує читачам більш глибоку й широку перспективу.

Всебічний аналіз даних підвищує конкурентоспроможність редакції. Він також привертає увагу читачів, залучаючи їх до взаємодії з контентом.

Візуалізація даних, зокрема, допомагає читачам легше сприймати складні теми та ефективніше обробляти інформацію. Також дані дають можливість прогнозувати майбутні тенденції та події.

Рішення, засновані на даних, дозволяють більш ефективно використовувати ресурси редакції.

Як створити впливові дата-проекти, маючи обмежений бюджет та штат співробітників?

• Зосередьтесь на комунікації. Завжди спілкуйтеся з командою і обговорюйте труднощі, з якими ви стикаєтеся. Без комунікації не буде гарної дата-історії!
• Розподіліть ролі та забезпечте процедуру роботи з даними: від збору і конвертації даних (звичайно з паперового носія в цифровому форматі), до очищення, обробки, аналізу та підготовки історії.
• Запровадьте й підтримуйте систему організації й обміну (даними, файлами, нотатками і т. д.).
• Спочатку визначте терміни, орієнтуючись на етапи проекту, а не на календар.
• Опануйте роботу з метаданими. Що ліпше ви орієнтуєтеся в наборі даних, тим легше з ним працювати. Створіть словник для невідомих термінів – це заощадить час.
• Робіть нотатки. Документуйте все, що ви робите, щоб заощадити час і заохотити вашу команду обмірковувати стратегії проекту. Окрім цього, якомога частіше зберігайте дані та робіть бекапи, щоб не втратити свій проект.
• Експериментуйте з новими мовами програмування. Використання Excel й аналогічних інструментів – це норма, однак опанування мов програмування, таких як R або Python, має стати вашим наступним кроком. Розгляньте можливість впровадження штучного інтелекту у ваш робочий процес у якості додаткового інструменту.
• Використовуйте блок-схеми. Їх можна постійно вдосконалювати й доповнювати, а при виникненні труднощів – переробляти проект разом із командою, використовуючи цей підхід.

Цікавий приклад: Три журналіста Ortak створили проект «Туреччина: Золота жила для тролів» (Turkey: A Gold Mine of Trolls). В серії матеріалів дослідники викрили мережу тролів, які мали мінімум 181 обліковий запис у X, проаналізували хронологію їхніх дій, цілі й потенційні мотиви. Команда також відкрила доступ до всіх наборів даних.

Команда з трьох осіб, яка працювала над розслідуванням «Туреччина: Золота жила для тролів», виклала у відкритий доступ усі зібрані та використані ними набори даних. Зображення: Скріншот, Ortak.

Ось cпрощений план для редакцій, які хочуть займатися даними за обмеженого бюджету та ресурсів:

• Проаналізуйте потреби.
• Визначте доступні джерела даних (включно з безкоштовною платформою відкритих даних).
• Створіть дата-команду, навіть якщо вона буде зовсім невелика (наприклад, дві людини, які знають потроху про все, і ще дві, які володіють основними інструментами аналізу даних).
• Регулярно навчайте свою команду (OSINT, ШI, безкоштовні онлайн-курси, тренінги з запрошеними експертами).
• Визначте, якими дата-проектами ви будете займатися (з чіткими обмеженнями, кордонами та розумінням суспільного інтересу).
• Зосередьтеся на етапі збору та аналізу даних (використання генеративного ШІ дозволить приділяти менше уваги технічній частині та більше – журналістській).
• Зверніть увагу на різні способи візуалізації даних (види візуалізації відповідно до їхніх функцій).
• Намагайтеся зміцнити взаємодію та посилити комунікацію з читачами (соціальні мережі, кампанії, опитування).
• Якнайчастіше збирайте зворотний зв’язок.
• Використовуйте інструменти з відкритим вихідним кодом (у нашому списку ви знайдене прості у використанні та налаштуванні).
• Створіть список відкритих джерел (місцевих, національних та глобальних) та не соромтеся надсилати запити про надання інформації.
• Використовуйте структуровані джерела, які легко аналізувати. Такі набори даних можуть «врятувати життя». Використовуйте GitHub, щоб оновлювати дані та ділитися своїми наборами даних для майбутніх проектів.

Важливо пам’ятати: будь-яка історія може стати дата-історією, будь-який журналіст може стати дата-журналістом, а будь-яка редакція може створювати дата-проекти.

Які тренінги та онлайн-курси можуть стати в пригоді?

• Тренінги в галузі даних для журналістів та редакторів.
• Експертні консультації. Журналістам у невеликих редакціях складно знайти час для аналізу даних, тому підтримка з боку зовнішніх фахівців або робота з тренером не завадить. Для вдосконалення навичок роботи з даними доступні різні тренінги, майстер-класи та курси у форматі MOOК (масові відкриті онлайн-курси).
• Налаштуйте онлайн-повідомлення для відстеження цікавого нового контенту та анонсів курсів у мережі.
• Робота з локальними трекерами даних. Подумайте про можливість створення мережі громадських дата-журналістів.

Редакції можуть скористатись різноманітними безкоштовними курсами та ресурсами, присвяченими даним, наприклад, на сайті Datajournalism.com. Зображення: Скріншот, Datajournalism.com

Як організувати ефективну роботу з даними в невеличкій редакції?

• Підготуйтеся заздалегідь – ще до початку проекту.
• Створіть список вибраних файлів для швидкого доступу до ресурсів.
• Ведіть список контактів (і постійно оновлюйте його).
• У вільний час практикуйте й удосконалюйте навички роботи з базами даних.
• Запропонуйте команді практичні завдання та встановіть терміни.
• Зберігайте спеціальний файл із базами даних, він вам знадобиться для проекту.
• Найчастіше використовуйте бази даних та оновлюйте їх.
• Прагніть знайти нові підходи або подивитись на дані з нової точки зору.
• Створюйте командну атмосферу, в якій кожен учасник поділяє цілі та ідеї.

Визнайте, що найчастіше найважливіший крок – зрозуміти, як перетворити дані на захопливу історію.

Які інструменти для роботи з даними можна використовувати (безкоштовні чи недорогі)?

Невеликі новинні редакції часто віддають перевагу простим у використанні і доступним інструментам для створення дата-історій. Однак важливо враховувати редакторську незалежність – звідки взялися ці інструменти (ліпше віддати перевагу версії з відкритим вихідним кодом) – та етичні рамки журналістики даних. Ось кілька зручних інструментів для роботи із даними.

• Voyant Tools: веб-платформа для читання та аналізу цифрових текстів.
• Microsoft Excel або Google Sheets: найпоширеніші програми для роботи з електронними таблицями. Вони ідеально підходять для аналізу, очищення даних та створення простих візуалізацій. Ці інструменти можуть стати чудовою відправною точкою для проектів на основі даних.
• GPT Excel: доповнення до наявних інструментів, що використовують штучний інтелект.
• OpenRefine: сервіс з відкритим вихідним кодом, який застосовують для очищення та стандартизації даних. Ідеально підходить для очищення та організації складних наборів даних.
• Tabula: інструмент журналістики даних із відкритим вихідним кодом, який допомагає витягувати дані з PDF-файлів.
• R: мова програмування для статистичних обчислень та візуалізації даних. Її широко використовують для скрейпінгу та аналізу даних, зокрема у біоінформатиці.
• Python: ще одна мова програмування, що дозволяє працювати швидко та ефективніше інтегрувати системи.
• Datawrapper: дозволяє створювати інтерактивні графіки, карти та інфографіку завдяки своєму простому інтерфейсу. Не потребує навичок програмування, а також допомагає покращити візуальне оформлення вашої історії. Особливо корисний Datawrapper River.
• Flourish: платформа для створення інтерактивних візуалізацій даних. Завдяки зручному інтерфейсу та різноманітним можливостям для створення зображень ви зможете покращити візуальний сторітелінг вашого дата-проекту. Спробуйте скористатися Flourish для редакцій.
• Tableau Public: платформа, яка дозволяє користувачам аналізувати дані та створювати інтерактивні візуалізації. Безкоштовна версія – економічний варіант для невеликих редакцій.
• Trello або Airtable: подібні інструменти управління проектами дозволяють оптимізувати організацію та робочий процес ваших дата-проектів. З їхньою допомогою можна керувати наборами даних, призначати завдання та відстежувати їх виконання.

Ці інструменти допомагають невеликим редакціям ефективно працювати над проектами. Які з них вибрати, залежить від ваших потреб, можливостей та бюджету.

Де знайти відкриті джерела даних?

• Державні установи: багато офіційних урядових сайтів мають власні платформи відкритих даних різноманітної тематики. Наприклад, data.gov у США та data.gov.uk у Великобританії пропонують широкий спектр статистичної інформації з охорони здоров’я, освіти, транспорту, погоди, економіки та багатьох інших тем.
• Міжнародні організації: Організація об’єднаних націй, Світовий банк та Європейський Союз мають платформи відкритих даних на різні теми. Серед них – міжнародні набори даних щодо глобального розвитку, прав людини, навколишнього середовища, економіки та інших галузей.
• Міста та муніципалітети: багато місцевих органів влади надають платформи відкритих даних, які можуть містити інформацію про дорожній рух, використання водних ресурсів, проекти забудови міста, зелені насадження та інші подібні теми. Один із прикладів: веб-сайт муніципалітету Стамбула – портал відкритих даних.
• Освітні установи: університети та дослідницькі інститути мають відкриті набори даних з різних галузей науки. Ці дані можна використовувати в матеріалах на соціальні, медичні та багато інших тем.
• Медіаорганізації: деякі редакції надають архіви новин, дані політичних кампаній, результати виборів та інші набори даних. Наприклад, Bianet і ProPublica.
• НУО: неурядові організації можуть поділитися наборами даних щодо різних соціальних проблем: порушень прав людини, забруднення довкілля, міграції, трудових прав, нерівності та інших питань. Ось кілька прикладів наборів даних: про феміцид, а також про  старіння та охорону здоров’я.
• Дослідницькі інститути: науково-дослідні організації та фонди проводять глибокі дослідження з певних тем і можуть поділитися результатами своєї роботи. Такі набори даних охоплюють економіку, охорону здоров’я, навколишнє середовище, кримінальне правосуддя, освіту та багато інших сфер.

Перераховані ресурси можуть бути корисними для роботи з даними, проте завжди слід перевіряти актуальність, надійність джерел та точність даних, а також правильність їхньої інтерпретації.

Чого можна навчитися у невеликих редакцій, які стали лауреатами премії Sigma Awards ?

Sigma Awards – це міжнародна нагорода, яку вручають за визначні досягнення в галузі журналістики даних. Нею відзначають найкращі практики та інновації в галузі аналізу даних, візуалізації та дата-сторітелінгу.

Ця премія також підкреслює важливу роль даних у виробництві новин та стимулює розвиток роботи у цьому напрямі. Для натхнення можна ознайомитися з базою даних Sigma Awards, в якій зберігається інформація про 2200 проектів, які брали участь у конкурсі за останні чотири роки. Там зазначені бюджети, штат співробітників, методи роботи, тривалість проектів, тематика, зміст та багато іншого.

Sigma Awards розмістили на своїй сторінці GitHub усі 2200 робіт, поданих на конкурс з 2020 року. Зображення: Скриншот, GitHub

Журналістика даних стає невід’ємною частиною нашого щоденного новинного раціону. І невеликі редакції не можуть дозволити собі оминати її. Щоб залишатися конкурентоспроможними, таким командам необхідно використовувати дані для створення матеріалів, допомагаючи громадськості вникати в сучасні проблеми, роблячи складні теми зрозумілішими та збагачуючи свій сторітлінг. За допомогою згаданих інструментів і порад шлях до дата-журналістики може виявитися набагато доступнішим і простішим, ніж здавалося раніше.

Ця стаття грунтується на презентації Пінар Даг «Використання даних у невеликих редакціях».

Пінар Даг – редакторка турецької редакціїGIJN та викладачка в Університеті Кадір Хас. Співзасновниця Data Literacy Association, Data Journalism Platform Turkey та DağMedya, вона зосередила свої професійні зусилля на підвищенні грамотності в галузі даних, відкритих даних, візуалізації даних та журналістики даних. Вона також входить до складу журі Sigma Awards за найкращу дату-журналістику.