Використання супутникових знімків у розслідуваннях: Поради Лабораторії доказів Amnesty International

Зелені дахи на скупченні будівель і великий круглий в’їзд, досить широкий для розвороту вантажівки. Саме ці дрібні візуальні ознаки шукали розслідувачі, вивчаючи безліч супутникових знімків, зроблених у М’янмі після військового перевороту у лютому 2021 року.

Визначивши місцезнаходження основних складів палива, дослідники з правозахисної організації Amnesty International (AI) змогли встановити, яким чином авіаційне паливо, яке використовується для смертоносних авіаударів у М’янмі, потрапило до країни та звідки його постачали її збройним силам.

З моменту захоплення влади два роки тому військові М’янми дедалі частіше завдають авіаударів. Бомбардували табір для переміщених осіб, де люди намагалися врятуватися від насильства, і штат Кайя, і численні райони проживання цивільного населення: це стало причиною загибелі, поранень та масового переміщення людей.

Розслідування ланцюжків постачання військовим М’янми під назвою «Смертоносний вантаж», яке AI провела спільно з активістською групою «Справедливість для М’янми», виявило, що хунта покладається на авіаційне паливо, яке «постачає, імпортує, обробляє, зберігає та розповсюджує низка компаній, як іноземних, так і вітчизняних». Викриття зв’язків із режимом, звинуваченим у воєнних злочинах, спричинило негайні наслідки: одна з компаній, згаданих у розслідуванні, оголосила про плани залишити М’янму вже через 10 днів після публікації матеріалу.

У ході розслідування дослідники використовували низку джерел, зокрема витоки документів компанії, публічну інформацію, інтерв’ю з військовими, перебіжчиками, свідчення тих, хто пережив авіаудари, і, що вкрай важливо, супутникові знімки. Саме вони допомогли команді виявити найважливіші ланки в ланцюжку постачання — від розташування складів та маршрутів доставки палива морем до активності літаків на злітно-посадкових смугах у М’янмі та збитків, завданих авіаударами.

Представниця Amnesty International Міка Фарфур виступає на IJF23. Зображення: Creative Commons, Ріккардо Урлі

На Міжнародному фестивалі журналістики 2023 у Перуджі (Італія) Міка Фарфур, спеціальна радниця з дистанційного зондування в Лабораторії доказів AI, розповіла учасникам про аналіз супутникових знімків у цьому розслідуванні та поділилася інструментами та порадами, які вона регулярно використовує у своїй роботі.

«Супутникові знімки стають дедалі доступнішими для всіх, — сказала Фарфур, додавши, що Amnesty застосовує їх для планування розслідувань та підготовки попередніх звітів. — Ми використовуємо супутникові знімки, щоб побачити райони з активною діяльністю або місця, де були спалені села, або де знаходиться велика кількість ВПО (внутрішньо переміщених осіб) або біженців, і відповідно плануємо наші розслідування», — пояснила вона.

Супутникові знімки використовували також в іншому розслідуванні про М’янму, опублікованому аналітичним центром Chatham House, для перевірки тверджень про те, що на м’янманських Кокосових островах в Бенгальській затоці будується китайський розвідувальний об’єкт.

Як використовувати супутникові знімки у розслідуваннях

При розслідуванні або висвітленні кризових ситуацій, таких як воєнний переворот у М’янмі або поточний конфлікт у Судані, супутникові знімки дозволяють отримати доступ до важкодоступних районів протягом декількох днів або навіть через добу.

Це дозволяє журналістам-розслідувачам відстежити послідовність подій, наприклад, до та після авіаудару, іноді через кілька днів чи хвилин після його вчинення. «Це набагато простіше для розслідувань та документування порушень прав людини», — каже Фарфур.

За словами Фарфур, є переваги й щодо безпеки: «Можливо, ви не хочете посилати журналіста на місце подій. Ми бережемо наших розслідувачів. Але вони все одно можуть візуально визначити деякі елементи на місцях, роздивляючись супутникові знімки».

Супутникові зображення виявилися «досить швидким та економічно ефективним способом» підтвердження свідчень, оскільки сила фотографії при публікації результатів розслідування є незаперечною. Вона додала: «Словами нікого не переконаєш, але якщо показати фотографію, то [імовірність переконання] набагато вища».

Фарфур закликала репортерів подумати про те, у яких випадках супутникові знімки можуть стати в нагоді у розслідуваннях, і, навпаки, розглянути сценарії, у яких вони не допоможуть у підготовці матеріалів або з практичних міркувань просто непридатні.

За допомогою супутникових знімків можна виявити місця пожеж у районах забудови або зелених насадженнях, надто легко це побачити, якщо будівлі були з легкозаймистих матеріалів, наприклад, дерева або соломи. «Вже існує безліч алгоритмів, що дозволяють точно визначити, яка будівля згоріла і скільки їх було всього», — говорить Фарфур.

Крім того, на більшості супутникових знімків можна виявити велику техніку, яку можуть застосовувати для розчищення території або проведення земляних робіт, а також місця видобутку корисних копалин, якщо вони не знаходяться під землею. Це може допомогти журналістам виявити просіки, місця будівництва, копанок або земляних робіт, що стане в нагоді при розслідуванні вирубки лісів, незаконного видобутку корисних копалин чи воєнних злочинів, пов’язаних із масовими похованнями. Будівництво стіни або паркану, зафіксоване на супутникових знімках, може свідчити про появу нової території під охороною. Пошкодження від авіаударів також добре видно на супутникових знімках, додала Фарфур.

Але буває, що аналіз супутникових знімків — марний через особливості розміщення супутників та їхні технічні можливості.

За словами Фарфур, вуличні протести в нічний час — та й взагалі все, що відбувається вночі, — важко дослідити за допомогою супутникових знімків. Супутники роблять найкращі кадри в період з 10 ранку до полудня за місцевим часом, щоб зменшити кількість тіней, тому нічних знімків зазвичай немає.

За словами Фарфур, дуже гористі райони можуть «виглядати наче картина» на супутникових знімках через технічні особливості: «Якщо це дуже гориста місцевість, наприклад, Афганістан — то через ракурс і особливості зйомки вона може виглядати хаотично». Яскраві піщані ділянки віддзеркалюють світло, і це змістить баланс білого у зображенні, внаслідок чого роздивитися будинки чи будівлі буде складно. Піщані бурі й хмари також закривають землю, й можуть приховати потрібні об’єкти.

Хоча вже існують засоби дистанційного зондування, здатні бачити крізь хмари, вони зараз найчастіше використовуються для США. Тому в регіонах із частою хмарністю, наприклад, у дельті річки Нігер, корисних супутникових знімків буде мало й лише в деякі пори року.

За словами Фарфур, їй надсилали відеозаписи порушень прав людини, які відбувалися у приміщеннях, та просили за якимись елементами на відео та супутникових знімках встановити локацію. «Я справді знайшла кілька таких місць, але це буває нечасто», — сказала вона. Так само складно дізнатися місцезнаходження конкретної людини за супутниковими знімками. «Одну людину від іншої не відрізниш, — сказала вона — Я, напевно, можу подивитися та побачити, що там хтось є, за тінню, але я не визначу, хто це».

За її словами, в інших сферах, наприклад, при спробі визначити за супутниковими знімками випадки застосування стрілецької зброї, для підтвердження будь-яких підозр потрібно буде зібрати велику кількість даних із землі.

Можливо, ви шукаєте якісь «факти, які важко визначити лише за супутниковими знімками», — каже вона, наводячи приклад аналізу зображень для виявлення слідів виритих вручну могил. Зміни в кольорі землі або порушення рослинного покриву можуть вказувати як на копання могил, так і на збирання врожаю. Необхідно шукати додаткові сліди: доріжки, що ведуть до місця поховання, транспортні засоби для перевезення тіл, та відповідність розташування могил місцевим звичаям та культурі.

Зображення вирубки лісу в районі Нова-Бандейрантис, штат Мату-Гросу, Бразилія, із супутника Sentinel. Зображення: Shutterstock

Як отримати максимальну користь від супутникових знімків

Використання різних спектральних діапазонів

Електромагнітний спектр ділиться на лінії різного діапазону з певними довжинами хвиль (ось зручний огляд різних спектральних діапазонів). Супутники знімають у всіх діапазонах, але перший перегляд супутникових знімків швидше за все ви робите при природному освітленні. Перегляд того ж набору зображень в інших діапазонах може дозволити репортерам вловити різні деталі. Наприклад, використання ближнього інфрачервоного діапазону дозволяє чіткіше побачити пошкодження від вогню.

«Близький інфрачервоний діапазон дуже корисний при вивченні територій, що вигоріли. Зазвичай його використовують для аналізу рослинності та її стану. Все, що на знімках відображається яскраво-червоним та рожевим, означає дуже сильне інфрачервоне випромінювання, — каже Фарфур. — І можна подивитися на схожі поля й пошукати ділянки, що виділяються».

Як приклад, Фарфур навела інфрачервоний супутниковий знімок міста Ракка (Сирія), зроблений у 2017 році в період ескалації конфлікту проти ІДІЛ. На знімку добре видно місця пожеж.

Не вигадуйте й не піддавайтеся на культурні стереотипи

Фарфур продемонструвала ще одну серію супутникових знімків, зроблених у квітні 2023 року в районі Джебель-Марра у Судані. На знімках у ближньому інфрачервоному діапазоні було видно ділянки випаленої землі, які змусили дослідників припустити, що збитки завдали недавні бойові дії в цьому регіоні. Однак, вивчивши архівні супутникові знімки того ж району, Фарфур дійшла висновку, що цю територію випалюють щороку, швидше за все, для сільськогосподарських цілей. «Не робіть припущень тільки тому, що ви живете там, де поля не палять», — попередила вона.

Повертання зображень під час використання Google Earth Pro

«Коли ви дивитеся на супутникові знімки в настільній версії Google Earth Pro, будівлі стоять боком, — пояснила Фарфур. — Мій мозок не може обробляти зображення, коли будівлі відображаються боком, я не розумію, що відбувається. Бували ситуації, коли я не могла зрозуміти, чи стоять там вежі стільникового зв’язку, чи хтось спробував їх знести».

Це може створювати проблеми, надто коли Amnesty не має доступу до людей на місцях, щоб підтвердити побачене. Просте обертання зображення за допомогою поворотної шкали в Google Earth Pro допоможе вам краще зрозуміти, що саме ви бачите.

Пошук закономірностей

При вивченні ланцюжка постачання авіапалива в М’янмі виявлення закономірностей відіграло вирішальну роль у визначенні розташування складів палива. Список об’єктів на сайті компанії допоміг звузити коло пошуку, але саме картина нещодавно перефарбованих зелених дахів і нових елементів безпеки на складах палива допомогла Фарфур точно визначити їхнє місце розташування.

Зменшення масштабу

«Іноді ви дуже близько вивчаєте зображення, але побачити перспективу можна, тільки якщо зменшити масштаб, — каже Фарфур. — Ви можете виявити, що поблизу є лікарні, але ви були настільки зосереджені на цьому конкретному літаку в аеропорту, що лікарні не побачили».

Інструменти для аналізу супутникових зображень

Фарфур розповіла про низку доступних інструментів для отримання та аналізу супутникових знімків.

Google Earth Pro — версія для ПК. Цей доступний інструмент корисний тим, що відображає часову шкалу, дозволяючи подивитися на старі знімки й порівняти їх з більш свіжими. «Ви не отримаєте свіжих знімків місця, по якому вчора було завдано авіаудару, але ви зможете побачити базову карту району і зрозуміти, як він виглядав раніше, які будівлі там знаходилися», — пояснила Фарфур.

Sentinel Hub EO Browser (безкоштовний та платний варіанти). Фарфур вважає, що цей браузер є чудовою відправною точкою для тих, хто раніше не користувався супутниковими знімками, оскільки в ньому є ціла низка безкоштовних інструментів, інформація про зображення, що проглядається, й навчальні інструкції.

Planet Labs в одному зі своїх преміум-продуктів пропонує знімки з роздільною здатністю 3,7 м (12 футів), які охоплюють всю планету щодня. На них можна побачити великі будинки, кораблі та літаки, але найкорисніша функція — це можливість порівнювати знімки, зроблені протягом доби. «Для нас це означає, що ми можемо визначити час, коли було завдано авіаудару, з точністю до 24 годин, — каже Фарфур. — До цього знімки можна було отримати раз на три місяці, якщо тільки не йшлося про особливо важливий район. Я використовую цей сервіс як сигнал, що підказує мені, звідки варто запросити знімки вищої роздільної здатності».

На платформі «Інституту світових ресурсів» розділ про лісовоме господарство надає вільний доступ до знімків, які можуть бути корисними для проведення екологічних досліджень.

SkyWatch продає знімки менших площ за нижчою ціною. «Буває, доводиться замовляти багато знімків з великої площі, коли насправді нам потрібен квадратний кілометр», — пояснила Фарфур.

Image Hunter продає супутникові зображення та дозволяє побачити, які знімки мають попит. Так ви можете знайти нову цікаву сферу для дослідження. «Я дивлюся на карту, розумію, які зображення купують люди, і запитую, чому їх цікавлять знімки саме цих місць?» — каже Фарфур.

Запис виступу Мікі Фарфур на конференції в Перуджі — дивіться нижче.

Лаура Олівер — журналістка-фрилансерка, яка працює у Великій Британії. Вона писала для Guardian, BBC, Euronews та інших видань. Постійний тренер з журналістики в Thomson Foundation і Thomson Reuters Foundation. Також виступає консультантом зі стратегії роботи з аудиторією для новинних редакцій. З її роботами можна ознайомитися тут .